Заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак під час онлайн брифінгу повідомила, що на три квартали 2020 року недофінансування госпіталів ветеранів воєн становить 272 мільйони гривень. Це дуже велика сума, тож тепер значна частина госпіталів не може забезпечити весь арсенал медичної допомоги, норм харчування. А йдеться про людей, які відали своє здоров’я за збереження миру в нашій державі, і сьогодні наші захисники на полі бою.

Вона зауважила, що до квітня цього року фінансування таких госпіталів здійснювалося за рахунок цільової медичної субвенції з держбюджету, а з квітня госпіталі, як і більшість інших закладів охорони здоров’я, перетворилися на комунальні некомерційні підприємства та уклали угоди з Національною службою здоров’я на три квартали 2020 року. Загалом, сума підписаних контрактів становила 377 мільйонів гривень, а мінімальна потреба, за даними обласних рад, становить 648 мільйонів на три квартали.

«Тож, аби не погіршити надання медичної допомоги та реабілітації ветеранам воєн у процесі реалізації програми медичних гарантій, усім госпіталям надано змогу підписати додаткові угоди для дофінансування (перехідного фінансування) за програмою медичних гарантій. І найближчим часом це контрактування розпочнеться. Фінансування відбуватиметься з 1 липня 2020 року», – поінформувала заступниця міністра.

За даними МОЗ, в Україні на диспансерному обліку в закладах охорони здоров’я перебувають майже 885 тисяч ветеранів воєн і понад 205,5 тисячі учасників АТО/ООС. Для надання їм медичної допомоги, в країні працює 30 госпіталів, де розгорнуто 6,5 тисячі ліжок різного профілю – терапевтичний, хірургічний, неврологічний, травматологічний. Ці заклади надають комплексну медично-психологічну допомогу.

Також Ірина Микичак говорила про те, що МОЗ не видавало жодних документів, які зобов’язують особу перед проходженням експертизи встановлення інвалідності на засіданні медико-соціальної комісії проходити стаціонарне лікування. «Є непоодинокі звернення щодо протилежного. Ми маємо повний арсенал амбулаторних закладів охорони здоров’я, які можуть провести таке обстеження. Причому, на період карантину дозволено проводити встановлення групи інвалідності заочно на підставі певних документів без особистої участі пацієнта. І лише при додатковій потребі уточнення можливе запрошення пацієнта, або виїзд до нього додому. МОЗ працює над реформуванням порядку експертизи дітей і дорослих з питань встановлення інвалідності, щоб цей процес був прозорий, доступний. Буде спрощено отримання соціальної підтримки», – запевнила вона.

Відповідаючи на запитання ЗМІ, заступниця міністра зауважила, що зважаючи на істототне недофінансування і психіатричної служби, МОЗ разом з НСЗУ відпрацювали механізм дофінансування закладів психіатричної допомоги і до 31 серпня відбуватиметься контрактування на це перехідне в цьому році фінансування.

«Водночас, широку стаціонарну мережу такої допомоги необхідно реформувати. Але це не може бути суто механічний підхід – закрити, працівників звільнити. У багатьох областях відбуваються об’єднання і трансформування психіатричних лікарень, щоб ефективно використовувати приміщення, покращити умови перебування пацієнтів, впорядкувати маршрути пацієнтів, переорієнтувати частково на амбулаторну допомогу. Наразі значна частина пацієнтів, які перебувають у стаціонарах, не потребують стаціонарного психіатричного лікування, але вони однозначно потребують медико-соціальної реабілітації. Над цим МОЗ працює з Мінсоцполітики. Наразі МОЗ узгоджує напрацьований план заходів щодо системи психіатричної допомоги з психіатричними лікарнями, щоб у наступному році зберегти та зміцнити ці заклади», – резюмувала Ірина Микичак.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»