Основні почуття, які виникають у людей, коли вони думають про майбутнє України, в 2017 році такі: надія (47%), тривога (35%), оптимізм (21%) та страх (17%).

А як загалом змінювалися настрої українців за роки незалежності? Які переважають нині? Чого боялися найбільше раніше, і чого — тепер? Погіршилося чи поліпшилося наше соціальне самопочуття? Якими є міграційні настрої? До яких союзів, на думку громадян, Україні слід вступати?

На ці запитання дає відповідь загальнонаціональне опитування, яке провів Інститут соціології НАН України у співпраці з Благодійним фондом «Інтелектуальна перспектива» з 3 по 25 липня 2017 року на всій території України, крім непідконтрольних частин. Опитано 1800 осіб.

Ми українці!

Більшість українців (приблизно 63%) пишається тим, що вони громадяни України. Причому цей відсоток істотно зріс із 2014 року: 2013-го пишалися громадянством України 48%, 2014-го — 60%, 2015-го — 67%, 2016-го — 60%). Існують помітні регіональні відмінності, хоч у всіх регіонах ті, хто пишається своїм українським громадянством, становлять повну або відносну більшість. Зокрема в західному таких близько 81%, у центральному — 67%, південному — 46%, східному — 56%, на Донбасі — 39% (до того ж тут найбільша порівняно з іншими частка тих, хто не зміг визначитися щодо цього питання).

Більшість населення (57%) вважає себе насамперед громадянами України, для ще близько 25% головною є ідентифікація з містом чи селом проживання, а для майже 6% — із регіоном проживання. Визнання первинності свого визначення як громадянина України істотно зросло уперше 2005 року (із 44% до 55%), удруге — 2014-го (з 51% до 65%). У 2015 році цей показник трохи знизився (до близько 58%) і останні два роки залишається приблизно на одному рівні (60% у 2016-му і 67% у 2017-му).

У майбутнє — з надією

Під час міркувань про своє майбутнє найчастіше в людей виникають почуття надії (47%), тривоги (30%) й оптимізму (26%).

Серед основних страхів у 2017 році превалюють економічні: зростання цін (77%), безробіття (61%), невиплати зарплат та пенсій (63%). Ще серед найбільших страхів — зростання злочинності (43%), напад зовнішнього ворога (38%).

Побоювання підвищення цін посідає перше місце в усіх регіонах, але найчастіше про це згадували на сході країни (87%), а відносно рідше — на заході (66%). Варто зазначити, що про страх нападу зовнішнього ворога помітно частіше згадували жителі західного регіону (48%). За час проведення опитувань (2000—2017 роки) найістотніші зміни у структурі страхів українців відбулися 2014-го, коли всі боялися повномасштабного нападу зовнішнього ворога (з 7% у 2012 р. до 60% у 2014-му); розпаду України як держави (з 12% у 2012-му до 46% у 2014-му), імовірних міжнаціональних конфліктів (11% у 2012-му і 35% у 2014-му) та масових вуличних безладів (17% у 2012-му і 33% у 2014-му). Втім, за три останні роки ці страхи істотно послабилися, і в 2017-му побоювань щодо міжнаціональних конфліктів, масових вуличних безладів та розпаду України як держави стало відповідно 17%, 21% і 28%.

Раша, гудбай

Найвагоміші зміни в геополітичних орієнтаціях населення України сталися 2014 року: відсоток тих, хто позитивно ставився до союзу з Росією та Білоруссю, впав із 49% у 2013 році до 25% у 2014-му і нині, 2017 року, становить 20%. Натомість відсоток негативного ставлення до такого союзу зріс за відповідний період з 28% до 54%, а 2017 року становить 62%. Негативне ставлення до союзу України з Росією та Білоруссю переважає майже в усіх регіонах, але різною мірою: найнегативніше цю ідею сприймають у західному регіоні (88%, і лише 4% — позитивно) та в центральному (71% — негативно і 14% — позитивно), значно менше переважає негативне ставлення у східному (46% — негативно і 32% — позитивно) і на Донбасі (відповідно 33% і 29%). Зазначимо, що на Донбасі значна частина опитаних (38%) не змогла визначитися. А в південному регіоні позитивне і негативне ставлення до подібного союзу з Росією та Білоруссю виявилися рівними — 37%.

Радикальні зміни сталися й у ставленні до вступу України до НАТО: 2013 року позитивно сприймали таку перспективу 14%, негативно — 54%, через рік позитивне і негативне ставлення становило однакові 35% , нині ж позитивне ставлення дещо переважає (40% проти 36%).

Ставлення до вступу до Європейського Союзу теж істотно поліпшилося: 2013 року позитивно до цього ставилися 42%, 2014-го — 52%, а 2017-го — 54%. Негативне ставлення дещо знизилося — від 28% у 2013-му до 24% у 2014-му і 2017-му. Тільки на Донбасі найбільше людей — 41% — сприймають подібну перспективу негативно, 26% — позитивно і 33% не визначили своєї думки щодо цього питання.