Той, хто стежить за змінами в освіті, добре пам’ятає, як сім років тому обдаровані, але незаможні діти з глибинки, котрі й не мріяли потрапити до престижних столичних вишів, раптом стали їхніми студентами. Сталося це внаслідок запровадження зовнішнього незалежного оцінювання.
— Ця реформа, здається, об’єднала всіх. Позитивне ставлення до вступу до вишів за результатами ЗНО було у виборців різних політичних сил і нині, й раніше, — зазначила журналістам директор Фонду імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна. — Про це свідчать результати загальнонаціональних опитувань за період з 2008-го по 2014 рік включно. Міністерство Табачника протягом кількох років намагалося протягти закон про освіту, який зокрема обмежував чинність ЗНО і запроваджував екзамени у вищі навчальні заклади.
Пропхати його не вдалося значною мірою й тому, що виборці Партії регіонів також підтримували незалежне оцінювання й були проти запровадження іспитів. Отже, громадська думка відіграла важливу роль у збереженні ЗНО.
Опитування зафіксувало рідкісну стабільність громадської думки про те, що питання освіти належить до першочергових. Так вважає третина населення. І ще 42% вважають, що це питання важливе, але є нагальніші проблеми. Другорядною освіту вважають 20%.
За словами експерта з розвитку законодавства Володимира Ковтунця, непокоїть те, що суспільство насправді до кінця не готове до проведення кардинальних освітніх реформ.
— Наприклад, згідно з Конституцією, поза конкурсом вступ неможливий. У новому законі його можливість обмежується тільки випадками, коли це прямо передбачено законом. Оскільки діти-сироти вступали поза конкурсом відповідно до постанови Кабміну, вони опинилися в ситуації гіршій, ніж інші, тому очевидно, що треба або ставити всіх в однакові умови, або вносити відповідні поправки до закону, — вважає він.
Серед українців переважає лояльне ставлення до соціально незахищених верств населення. Так, опитування показало, що 80% громадян вважають, що діти-сироти або діти з обмеженими фізичними можливостями повинні вступати до вишів поза конкурсом.
«Насправді представники асоціації інвалідів кажуть, що їм потрібен не позаконкурсний вступ, а добра освіта та умови для неї. Якщо ми хочемо реформувати освіту, то вона не може перетворюватися на систему соціального захисту», — наголосив Володимир Ковтунець.
Ще одна, за його словами, проблема, яку доведеться розв’язувати шляхом поєднання ДПА та ЗНО, полягає в тому, що насправді не всі випускники середньої школи мають право отримувати атестати про освіту. Серед них багато тих, які відсиділи за партою 11 років, але не мають потрібних знань. «Цей крок теж буде непопулярним. Отже, це соціологічне опитування, з одного боку, тішить тим, що ЗНО високо оцінює суспільство, а з іншого, — насторожує, що суспільство насправді не готове платити реальну ціну за справжні реформи в освіті», — наголосив він.
Як уже писав «УК», одна з важливих новацій цьогорічного ЗНО — запровадження тестів двох рівнів складності. Сподівання експертів на те, що приблизно 40% університетів вимагатимуть під час вступу сертифікати ЗНО поглибленого рівня, не справдилися, зауважив директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. Нині тести поглибленого рівня з української мови та літератури обрали лише 5 університетів (КНУ ім. Т. Шевченка, Національна академія СБУ, Київський політехнічний університет, Львівський університет бізнесу та права і Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Короленка), із математики — 7. Це надзвичайно мало, сказав він.
ВАЖЛИВО
Щоб узяти участь у ЗНО, абітурієнтам з окупованих територій потрібно буде скласти державну підсумкову атестацію екстерном у будь-якій школі, яка працює на підконтрольних українським військовим територіях. «Абітурієнтам із тимчасово окупованих територій потрібно насамперед мати документ про загальну середню освіту, здобуту в українських школах. Документів, які видаватимуть школи, що працюють на окупованих територіях, ми не визнаватимемо», — наголосив Ігор Лікарчук.
Ми в Google+