У Миргородській міській бібліотеці ім. Д. Гурамішвілі на Полтавщині презентовано унікальне видання — тритомну «Історію української діаспори», яка вийшла в світ упродовж 2017—2018 років у київському видавництві «Ярославів Вал». Її автор — український науковець, журналіст, письменник, доктор філософії Сергій Козак. Це ґрунтовне бібліографічне дослідження всіх (а це майже 37 тисяч) матеріалів часопису, завдяки якому зафіксовано і збережено історію діяльності української діаспори після Другої світової війни.

Ідеться про «Українські вісті» (1945—2000) — газету, на шпальтах якої представлено найповнішу різнобарвну картину буття українців за кордоном. Матеріали цього три­книжжя — цінне джерело для вивчення громадсько-політичних, наукових, освітніх, мистецьких, церковних, літературних організацій української еміграції, а також життєписів громадсько-політичних діячів, акторів, науковців, письменників, священиків, відомості про яких знайдуть втілення в енциклопедичній та лексикографічній сферах. До іменного покажчика увійшло майже 10 тисяч прізвищ тих, згадки про кого є у виданні. На цьому наголошували учасники презентації — бібліотекарі, вчителі, краєзнавці, літератори, учні школи ім. Панаса Мирного та студенти художньо-промислового коледжу ім. Миколи Гоголя, відпочивальники курортів «Миргород» та «Хорол».

Закономірно, що захід відбувся саме на миргородській землі, звідки походять, приміром, перший головний редактор часопису «Українські вісті» (Німеччина) Павло Маляр, громадський діяч української діаспори Олексій Коновал (США), талановитий поет Олег Зуєвський (Канада), історик професор Михайло Воскобійник (США), його брат американський бізнесмен Олексій Воскобійник (США), зберігач фондів УВАН у Нью-Йорку Леонід Лиман та інші діячі українського закордоння.

Академік Іван Дзюба вважає, що це видання, підготовлене Сергієм Козаком, унікальне. «Можна уявити обсяг і важливість цієї роботи, — зазначає він, — адже тепер науковці матимуть змогу зорієнтуватися у величезному масиві матеріалу, що стосується не лише України, а й картини світового життя за цілу історичну епоху — як його сприймали люди нелегкої долі й великої відповідальності перед майбутнім свого народу».