4-й форум «Ефективне місцеве самоврядування як запорука демократичної та правової держави», який днями відбувся на Донеччині, підбив підсумки четвертого року децентралізації й покроково визначив найголовніші подальші дії вітчизняних реформаторів.

Ті, хто прагнув почути від української влади, що буде надалі з реформою, яку достеменно називають капітальною реконструкцією нашої держави, почули найголовніше: процес вийшов на завершальну стадію, набуває прискорення і має фінішувати напередодні чергових виборів до місцевих рад восени 2020-го.

Дискусійний майданчик форуму зібрав усіх причетних до справи: законодавців — голів профільних комітетів та підкомітетів Верховної Ради, урядовців — передусім з Міністерства розвитку громад і територій, на яких покладено левову частку відповідальності за реформу, обласних управлінців, лідерів громад, представників асоціацій органів місцевого самоврядування та громадських організацій, науковців і практиків.

Авторитетне коло експертів представила Рада Європи, яка через Програму «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні» вчетверте поспіль стала надійним партнером вітчизняних владних інституцій і головним організатором цього представницького зібрання у Краматорську.

Тож про що йшлося? Українська влада рішуче налаштована на успішне завершення життєво важливої для нашої країни реформи. Вона обіцяє нам, що наступний 2020-й стане роком виважених і відповідальних рішень. Щоб досягти цього, кожен, як мовиться, має «тягти свого воза».

Центри надання адмінпослуг у громадах ліквідували проблему довідок. Фото Володимира ЗAЇКИ

За словами голови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрія Клочка, парламентарії напружено працюють над розробленням законодавства. Передусім ідеться про нагальні зміни до Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», підготовку нового закону про столицю України Київ та агломерації.

Чергові місцеві вибори мають відбутися наступного року, як передбачає чинний Основний Закон. Оскільки, сказав голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін, державна позиція з цього питання важливіша за політичну доцільність. У грудні в сесійну залу обіцяють внести і законопроєкт про зміни до Конституції в частині адміністративно-територіального устрою. Затим народні депутати візьмуться за затвердження нових виборчих правил. Усе це, за словами народних депутатів, створить підстави для належного проведення місцевих виборів на новій територіальній основі.

Уряд, передовсім Міністерство розвитку громад та територій, інші відомства, зав’язані на децентралізацію, працюють із законодавцями. З-поміж завдань, визначених Кабінетом Міністрів для завершення реформи, заступник міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода назвав формування перспективних планів областей, які охоплюватимуть 100% їхніх територій. Перспективні плани стануть основою для створення спроможних громад з оптимальними мережами публічних послуг і сервісів.

У Програмі діяльності чинного уряду визначено й кінцеву мету децентралізації. Це надання українцям можливості впливати на організацію власного життєвого простору через життя у спроможній територіальній громаді.

Завдання для її досягнення, зазначали на форумі, — цілком конкретні речі, реалізацією яких опікуються вітчизняні урядовці. Ідеться про формування оптимальної мережі соціальної інфраструктури, розбудову ЦНАПів, посилення державної фінансової підтримки розвитку громад та територій, реформування місцевих адміністрацій у префектури, сприяння участі громадян у процесі управління місцевими справами тощо. До речі, уперше на наполегливу вимогу громадянського суспільства передбачають надати контроль за діяльністю місцевих громад не лише майбутнім префектам, а й громадськості й закріпити це законодавчо.

Марія ЛАГІДНА
для «Урядового кур’єра»