У Полтавському краєзнавчому музеї відбулася виставка, присвячена творчій співпраці Олександра Довженка і Василя Кричевського.

Творчі шляхи цих двох велетів української культури переплелися на мальовничій Полтавщині 1928 року під час зйомок знакового для обох фільму «Звенигора». Після його виходу в прокат про одного з них заговорили як про художника кіно, про другого — як про видатного режисера світового рівня.

—  Поєднання багатогранного досвіду і молодого дерзання дало неповторні плоди. Творча співпраця настільки переплітається, що тепер важко сказати, де закінчується ідея режисера і починається ідея художника-оформлювача фільму. Василь Кричевський не тільки шукав разом із Олександром Довженком місця для натурних зйомок і проектував декорації та костюми, а й обговорював із ним точки та кути знімання, мізансцени, окремі засоби для підкреслення настрою чи ідеї епізоду, приділяючи багато уваги підбору відповідного освітлення та положення камери, —  розповідає директор музею Катерина Фесик.

За її словами, відкриттям для молодого тоді кіномитця на Полтавщині стала природа, про поетичність якої у стрічці писали дослідники кіно, наголошуючи, що до «Звенигори» художня кінематографія таких краєвидів ще не знала.

У пошуках місць для натурних зйомок «Звенигори» режисер і художник обійшли багато сіл. Василь Кричевський відкрив для Довженка красу Полтавщини, де й проходили основні зйомки фільму. Особливо улюбленими для них стали Яреськи над тихим Пслом з їхнім блакитними неозорими далями  і мрійливими вербами на широких луках. У цій гармонії природи Кричевський вбачав найвищий вияв створеної Богом краси.

Картину «Звенигора» було визнано шедевром. Знаменитий Сергій Ейзенштейн писав тоді: «Картина дедалі більше починає «лунати» чарівною красою. Красою самобутньої манери мислення. Дивовижним сплетінням реального з глибоко національною поетичною вигадкою. Гостро сучасного і разом із тим міфологічного. Гумористичного і патетичного. Чогось гоголівського».