Закарпатські лісівники запровадили традицію колективного підкорення гірських вершин. Торік директори і провідні спеціалісти лісгоспів, очільники галузевої профспілки разом із запрошеними в похід журналістами піднімалися на Говерлу. Цього разу взялися підкорити її найближчого сусіда — гору Петрос, яка лише на 40 метрів відстає від найвищої карпатської вершини. Ця гора серед шести українських двотисячників.

Здолати складний підйом на Петрос означає перемогти у змаганні з висотою і перевірити себе на витривалість. Тож непросте сходження присвятили Дню працівника лісового господарства, яке відзначатимемо вже цієї неділі, 15 вересня.

У підйомі на вершину взяли участь понад півсотні колег-лісівників, яких підсилили працівники масмедіа та пересічні громадяни. Спільна участь у поході сприяла відкритому спілкуванню, допомогла краще відчути проблеми галузі. Журналісти мали змогу напряму задавати питання, які їх цікавлять.

Лісівники Закарпаття розгорнули на вершині Державний прапор України. Фото надав автор

Про непрості робочі будні говорив начальник обласного управління лісового і мисливського господарства Валерій Мурга. «Тому що одна справа сидіти десь на Олімпі і згори спостерігати, що там унизу діється, а інша — безпосередньо працювати з людьми, відчувати, що відбувається, і нести відповідальність за свої слова і дії», — прокоментував керівник лісомисливської галузі.

Долання найвищих карпатських вершин передбачає, що треба пройти і через лісові масиви, де як на долоні видно результати всієї роботи галузевиків.

Загалом результатами вони задоволені. Проїхавши спочатку дорогами Рахівського, Великобичківського та Ясінянського лісомисливгоспів, учасники сходження побачили щойно зведені рекреаційні пункти для туристів, нові форелеві перепади та облаштовані лісові дороги. А потім з висоти Петроса та його відрогів оглядали густі ліси та ділянки молодих насаджень — картину, яка спростовує голослівні звинувачення, що нерідко сиплються на голови лісівників.

Привітавши одне одного з професійним святом, учасники сходження на підкореній ними вершині розгорнули велетенський синьо-жовтий стяг. Таким чином вони продемонстрували бажання працювати на благо рідної країни і Закарпаття.