У пролозі фестивалю учасники поклали квіти до пам’ятників композиторам Дмитру Бортнянському та Максиму Березовському. Скульптурна композиція — сучасна мистецька домінанта в давньому Глухові від скульптора Інни Кальченко — її Лесю Українку ми споглядаємо на київській площі, що названа іменем поетеси.

Твори Бортнянського й Березовського найчастіше звучали зі сцени Палацу культури, де відбувся фестиваль. Ці прізвища мають пряме відношення до історії гетьманської столиці. В 1730 році гетьманом Данилом Апостолом була заснована глухівська Перша півча школа. Щорічно до неї набирали 20 учнів. Найобдарованіших віднаходили в сім’ях, що були приписані до полків. Сім’ї звільняли від податків та інших повинностей, а спудеїв вчили нотній грамоті та співу в чотириголосому хорі, грати на скрипках, бандурах і цимбалах. Її учень Дмитро Бортнянський створив новий тип слов’янського хорового співу. Він уславився і в Італії як один з 12 світових засновників духовної музики.

Максим Березовський народився в Глухові в 1745 році. За унікальні музичні здібності на мармуровій дошці Болонської музичної академії поряд з геніальним Моцартом з’явилося написане золотом прізвище українця, що поєднав музичну народну традицію зі світовим надбанням. Однак у Петербурзі його очікувала царська немилість, можливо, за написання опери про запорожців. У 32 роки він покінчив з життям — гірка доля таланта-реформатора, що не побажав пристосовуватися до влади.

Окрім цих авторів, на фестивалі виконували твори інших класиків та сучасних композиторів.

«Глинські дзвони», які  підтримує обласна та міська влада, відбулися у форматі обміну творчим досвідом. Хористи та слухачі ущерть заповнили 450 місць міського Палацу культури. На фестивалі виступили 9 хорів. Особливою автентичністю вирізнялися виступи хору кролевецької Спасо-Преображенської церкви, ансамблю сестер путивльського Молченського монастиря, архієрейського хору Вознесенського кафедрального собору з Конотопа. Та чи не найгучніші оплески отримав запорізький архієрейський хор Свято-Покровського собору.

Господарі фестивалю представили співочі колективи з міського Палацу культури, Національного педагогічного університету ім. Олександра Довженка та Школи мистецтв ім. Максима Березовського. Всім їм властива висока виконавська майстерність і особлива чуйність виконання. Це була творча школа багатоголосся та історизму духовної музики.

Автор вдячний за сприяння в підготовці матеріалу Оксані Коваленко.

ДОВІДКА «УК»

Започаткував «Глинські дзвони» в 2006 році теперішній керуючий Запорізькою єпархією архієпископ Лука. До грудня 2010 року він був намісником монастиря «Глинська пустинь», який почали відновлювати за незалежності України. До давньої обителі, що за 18 кілометрів від міста, в дореволюційні часи паломники йшли навіть із Сибіру. За чотири століття в монастирі було зареєстровано понад 11 тисяч зцілень завдяки чудотворній іконі. А три роки тому канонізовано одинадцять глинських старців.