Київський університет культури за багато років діяльності, сказала на зустрічі з журналістами перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун, не випускав жодного фахівця. Зате регулярно приймав абітурієнтів, які сплачували за навчання.

Куди ж дівалися студенти? Після четвертого курсу їх переводили в Київський національний університет культури і мистецтв і там видавали диплом. Звичайно, всі роки так званий університет використовував базу національного. Ось така корупційна схема. Нині справу вивчає Генеральна прокуратура.

Це лише один приклад антикорупційної роботи міністерства. Уперше за 23 роки незалежності, сказала Інна Совсун, міністерство почало ламати хребет корупції.

Співробітники СБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо посадових осіб підприємств та установ,  підпорядкованих МОН, що причетні до корупційних схем проведення закупівель товарів та послуг з порушенням законодавства. Зокрема перевіряють закупівлю підручників шрифтом Брайля і шкільних автобусів. Ліквідовано Інститут інноваційних технологій та змісту освіти, який був пов’язаний із непрозорими процедурами закупівлі й друку підручників. На базі цієї громіздкої структури створять дві нові фахові установи: Інститут модернізації змісту освіти, основне завдання якого — розроблення навчальних планів відповідно до оновлених державних стандартів, та Інститут освітньої аналітики, який забезпечить якісний збір, аналіз і узагальнення статистичної інформації, на основі якої приймають рішення щодо реформування освітньої галузі.

Генеральній прокуратурі надано документи, пов’язані з відчуженням  кількох приміщень у Києві, які було передано на баланс державним підприємствам МОН, потім — здано в оренду підконтрольним фірмам брата колишнього міністра Дмитра Табачника, згодом — приватизовано.

У міністерстві проведено певні кадрові зміни. Так, під час перевірки Державної освітньої установи «Навчально-методичний центр з питань якості освіти» з’ясувалося, що на посаді заступника керівника працювала особа без повної вищої освіти та необхідного досвіду роботи. Це призначення не було погоджено з МОН. Матеріали перевірки направлено в правоохоронні органи.

Щодо змін в ректорському копусі, то МОН не звільняє і не репресує ректорів. Усі дії, пов’язані зі звільненням та призначенням керівників ВНЗ, відбуваються відповідно до чинного законодавства. Законом України «Про вищу освіту» обмежено перебування керівника ВНЗ на посаді (не більше двох термінів по 5 років).

Окрема тема — боротьба з плагіатом. У міністерстві вважають, що ганебну практику плагіату слід викоренити з українського академічного середовища рішучими заходами всієї освітянської громади.

Так, 31 жовтня 2014 року рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки позбавлено наукового ступеня доктора наук трьох осіб: Інесу Артамонову (Донецький національний університет); Наталію Бучакчийську (Запорізька медична академія післядипломної освіти); Віталія Лаврука (Подільський державний аграрно-технічний університет Міністерства аграрної політики та продовольства України).

Порушено справи про використання підроблених дипломів під час працевлаштування в органи державної влади. За останній рік під час здійснених спецперевірки кандидатів, які претендують на посади в центральні органи виконавчої влади, виявлено 16 підроблених дипломів про вищу освіту, які не було підтверджено в навчальних закладах. Відповідні матеріали МОН направило до правоохоронних органів.

Інна Совсун наголосила, що боротися з корупцією має вся освітянська громада, а не лише міністерство. На практиці інколи виходить так, що на словах люди підтримують антикорупційні заходи, а коли треба виявити громадянську позицію, ховаються. Так було, коли складали акти перевірки Київського університету культури. Сміливців, які їх підписували, ледве знайшли.