Істотне збільшення та активна передислокація у регіоні  «ополченців» і «неопізнаної» важкої військової техніки з боку кордону із Росією супроводжується відповідними припущеннями й чутками, змушуючи донеччан перебувати у тривожному і майже класичному заціпенінні: «Якщо завтра війна…» А як же тоді назвати фактично щоденні артилерійські та мінометні обстріли населених пунктів краю, внаслідок чого мирні жителі продовжують гинути просто у своїх зруйнованих помешканнях чи на робочих місцях?

Напередодні вихідних від залпів та вибухів періодично здригалася Горлівка, де мішенями цього разу стали багатоповерхівки житлового масиву Сонячний та інша територія нажаханого промислового міста. У міській раді невдовзі повідомили про трагічні наслідки обстрілу: загинули п’ятеро місцевих жителів, дванадцять зазнали різноманітних поранень. На вулиці Безсонова, 17 один із снарядів влучив у квартиру на восьмому поверсі й убив усю сім’ю у повному складі: двоє батьків та двоє дітей — молодшій дівчинці було всього чотири роки. Всезнаючі російські ЗМІ й після цієї трагедії вже звично знову змусили згадати відому приказку: «На злодієві шапка горить», оскільки дуже оперативно і безапеляційно звинуватили в обстрілі Горлівки та загибелі людей сили АТО.

  Через «передвоєнний» стан поступово перетворюється на руїну одна з найпотужніших місцевих вугільних шахт «Комсомолець Донбасу» в Кіровську. Цього разу від влучання боєприпасів загорілося приміщення вакуумної насосної станції з відкачування метану, де перебували гірники, які забезпечують життєдіяльність підприємства. Троє шахтарів зазнали різноманітних травм,  їх госпіталізували, проте один із них — гірничий майстер дільниці профілактичних робіт з техніки безпеки, на жаль, від поранень помер.

«Шахта «Комсомолець Донбасу» перебуває в епіцентрі бойових дій, її вже понад місяць щодня обстрілюють, — каже керівник антикризового штабу ДТЕК Дмитро Сахарук. — Загибель наших гірників, які щодня рятують шахту і території по обидва боки лінії фронту від масштабної екологічної катастрофи, — це велика трагедія для нашого колективу і всього Донбасу. Якби не їхні зусилля, шахтними водами вже б давно все було затоплено довкола».

Тим часом з боку Росії до регіону зайшов черговий «гуманітарний конвой», справжнє призначення якого жителі Донбасу вже збагнули за власними спостереженнями. Побачили закономірність: після  розвантаження чергового «гумконвою» місцеві бойовики починають значно активніше використовувати боєприпаси, які ще донедавна змушені були економити.