Вчетверте у прямому ефірі Першого Національного пройшли «Національні дебати». І вчетверте модератори проекту Зураб Аласанія та Мирослава Гонгадзе за допомогою питань намагались отримати від кандидатів у депутати змістовні думки стосовно майбутньої парламентської діяльності. Про це повідомила прес-служба Першого

У четвертому випуску «Національних дебатів» у кращості пропозицій та красномовності змагалися представник партії Сергія Тігіпка»Сильна Україна» Валерій Хорошковський, представник політичної партії »Нова політика» Володимир Семиноженко, представник політичної партії» Сила людей» Олексій Гончарук та представник політичної партії»Всеукраїнське об'єднання «Свобода» Олександр Мирний.

Подеколи з вуст представників цих перелічених політичних сил лунали слова без змісту, подеколи вони пропонували змістовні бачення, як вирішити ті чи інші питання й проблеми. Менше з тим, глядачі Першого Національного мали унікальну можливість послухати й почути ідеї кожної партії, щоб мати більше інформації про кожну.

Не тільки економічні й політичні питання цікавлять наших громадян в часі виборів. На питання про те, якою має бути гуманітарна політика держави для підтримки українського патріотизму, кандидати в народні депутати дали такі відповіді.

Валерій Хорошковський, партія Сергія Тигіпка «Сильна Україна»:»Коли ми говоримо про країну, перш за все говоримо про економічний стан, зараз, на жаль, ми говоримо про воєнний стан. І дуже рідко задуємо гуманітарні питання. Питання освіти, виховання не просто важливі, вони визначальні на довгі роки. І якщо говорити про регіональну політику, треба формувати національно загальні питання, які об’єднують, особливо в цей час. На мій погляд, головне сьогодні – не створювати штучно проблеми, які роз’єднують країну, навіть якщо для певної частини населення вони є такими, що відповідають їхнім прагненням і бажанням. Сьогодні таких питань багато, тому що схід і захід бачать розвиток країни по-різному. Тому гуманітарна функція саме в тому, щоби поріднити ці регіони, знайти спільне, і поки зайве заважає, його не треба чіпати. А спільним для них може бути економічне процвітання країни, відчуття власної гідності і свободи, зменшення рівня корупції».

Володимир Семиноженко, партія «Нова політика»:»Гуманітарна політика має багато складових. Це не тільки стан українського суспільства, це і рівень освіченості, це і стан здоров’я , це інтелектуальний капітал, це соціальні відчуття людей. Але сьогодні найактуальніша річ – це неконсолідоване, розколоте українське суспільство. Не територіально – люди сьогодні не мають інтегрованого бачення, яке об’єднує і рухає все суспільство, цілі, яких повинна досягти країна. І важливий для цього крок сьогодні – взаємна повага цінностей, своїх культурних моментів… І важливо, щоб було рівне право всіх регіонів України на участь в управління власною країною».

Олексій Гончарук, «Сила людей»:»Ми сповідуємо принцип, що слова роз’єднують, а справи об’єднують. В Україні багато справ, які потрібно робити разом, незалежно від того, де ти живеш… Переконаний, що об'єднати українське суспільство зараз може спільна праця, спільна побудова спільного майбутнього, а не пошук винних і ламання пам'ятників».

Олександр Мирний, ВО «Свобода»: »Для того, щоб гуманітарна політика об’єднувала, вона найперше має бути, бути державною і українською. У нас взагалі не було жодної гуманітарної політики. Свідомо тими людьми, які керували країною упродовж 23 років, розділялися регіони, люди, аби постійно мати під собою базовий електорат. Слава Богу, зараз ми починаємо повертатися до загальноукраїнської програми. Приходять українці, патріоти, незалежно, яка в них група крові. Бо є українці російського походження, є українці єврейського походження. Але вони українці по суті і по духу, які розуміють і хочуть це робити».

Досить несподіваним було запитання у студії про те, чи готові майбутні депутати здати мандат, якщо не виконають своїх обіцянок. Кандидати відповіли:

«Сильна Україна»: «Я готовий навіть не брати мандат, якщо я не виконую свої обіцянки, бо немає сенсу йти у Парламент. Це має бути критерієм не тільки у політиків, але й збоку суспільства. Щоб люди не голосували за політиків, партію, які не виконують своїх обіцянок».

«Нова політика»: «Я би до обіцянок і здачі мандатів додав вимоги, які повинні бути у депутата, який не виконує обіцянок. Бо ж скільки переходів із фракції у фракцію, аби бути при більшості.  Має бути суспільний контроль».

«Сила людей»: «Ми найперше подамо такий законопроект, який закріпить реальний механізм, за допомогою якого люди зможуть реально відкликати такого депутата».

«Всеукраїнське об'єднання «Свобода»: «Ми маємо вже такий законопроект. І, до речі, законопроект про люстрацію, що став законом, був ініційований «Свободою» ще в 2005 році. Треба дивитися, що реально ці депутати зробили, і будемо знати, чи давати їм мандати».

Україна доволі залежна від економічних стосунків з Росією – так склалося за останні двадцять років. Тема «Торгувати з Росією чи не торгувати» в нинішній ситуації дуже суперечлива: з одного боку, розрив цих економічних стосунків зашкодить українській економіці, з другого боку, торгувати з країною-агресором – неможливо. Як сьогодні будувати торговельні відносини з Росією, запитали в учасників «Національних дебатів».

Олексій Гончарук, представник політичної партії «Сила людей» відповів так: »Я думаю, що бізнес сам дасть собі раду, як йому працювати з російськими партнерами, тому що так було насправді завжди. І я думаю, що ситуація, яка сьогодні склалася з Росією, є такою, з якою може впоратись наш національний бізнес. Головне, щоб держава перестала бути ворогом бізнесу всередині нашої країни: були створені конкурентні умови, виписані зрозумілі правила, було припинене ручне регулювання курсу».

На питання, яке викликає гарячі дискусії, «Всеукраїнське об'єднання «Свобода» має таку відповідь: »Ми повинні торговельні будувати відносити з Росією згідно чинного законодавства і міжнародних договорів. Якщо ми не визнаємо, що йде війна з Росією, що є дуже погано, то тоді є одна ситуація. Якщо ми розриваємо стосунки або хоча б вводимо візовий режим – це інша ситуація. Але ми точно маємо багато зробити всередині країни, щоб компенсувати втрати від розриву торговельних стосунків з Росією. Ми маємо прописати систему стимулів для технічного переозброєння підприємств, які працювали на Росію». 

Партія Сергія Тігіпка «Сильна Україна» вважає, що торговельні стосунки з Росією потрібні. »Насправді я хочу підкреслити, що з Росією хоче торгувати весь світ. І нам робити самоізоляцію було б абсурдом. Причин декілька: усталені зв'язки, наявність бюджетотворчих міст, які, так чи інакше, тримаються на бізнесі з Росією. Ми повинні побудувати такі стосунки, при яких не буде порушуватися суверенітет і буде можливість торгувати на взаємовигідних умовах. Домовлятися треба в будь-якому випадку», – пояснив Валерій Хорошковський. 

«Нова політика» має своє бачення на стосунки зі східним сусідом: »Це дуже болюче питання. Великий відсоток продукції підприємств надходить на російський ринок. Якщо це припинити, люди будуть на вулиці. Тут потрібен холодний розум, щоб будувати стосунки. Торгово-економічні коопераційні зв'язки з Білоруссю, Росією, іншими країнами СНД будувались десятиліттями. І за два-три роки ми цього не змінимо». На уточнення Мирослави Гонгадзе, чи вважає «Нова політика», що треба працювати з Митним союзом, а не з ЄС, від Володимира Семиноженка прозвучала така відповідь: »Україна має працювати і з тими, і з тими, але у своїх інтересах».

На які питання представники політичних сил давали чіткі відповіді, а від яких ухилися – у повному відео четвертого випуску «Національних дебатів».

Проект підготовлено Першим Національним спільно з МГО «Інтерньюз-Україна», Фундацією «Суспільність», ГО «Центр UA», Інститутом Медіа Права та університетською спільнотою Campus 3.0 за підтримки програми У-Медіа, Української служби «Голосу Америки» та Міжнародного фонду «Відродження».