Неодноразові спроби знести пам’ятник Леніну у Харкові нарешті увінчалися успіхом. 28 вересня близько 22.25  монумент впав головою у бік готелю «Харків-Палас». Це був найвищий в Україні пам’ятник вождю світового пролетаріату. Його висота становила 20,2 метра, а висота самої фігури — 8,5 метра. Відкривали пам’ятник  Іллічу з урочистостями на майдані імені Дзержинського в листопаді 1963 року — напередодні 46-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції.

У Харкові повалили найвищий в Україні пам’ятник Леніну. Фото УНIAН

З того  часу всі найвагоміші події харків’яни проводили на  улюбленому майдані під пильним «наглядом» вождя світового пролетаріату.  Пізніше, коли площу перейменували на майдан Свободи, пам’ятник тоталітаризму якось не ув’язувався ні з новою назвою, ні з духом часу. Почалися активні спроби його знесення. Однак він вистояв за подій Євромайдану та «ленінопаду» в Україні 22 лютого. Під час багатотисячного маршу від Палацу спорту до майдану Свободи вкотре вирішувалося питання про знесення пам’ятника. Але дійшли згоди дочекатися відповідної постанови Верховної Ради. Того дня проросійські групи мешканців міста з «георгіївськими стрічками» та активісти Антимайдану стали на захист «вождя», організувавши біля нього цілодобове чергування.

Голова Харківської облдержадміністрації Ігор Балута  підписав розпорядження  про офіційний демонтаж пам’ятника. І цього ж дня група мітингувальників, які брали участь у багатотисячній акції «Харків — це Україна», знесли пам’ятник.  Спочатку вони вибили на постаменті напис «Слава Україні!», а потім підпиляли ноги пам’ятнику і за кілька спроб повалили його. Хроніка події виглядала так: станом на 20.00 на ногах постамента з’явилися досить великі отвори. Пам’ятник всередині виявився порожнім, активісти випиляли шматки. За їхніми діями спостерігали близько  700 осіб.  Потім до пам’ятника прив’язали троси і почали розгойдувати його з боку в бік. Монумент хитався, але не падав. Близько 21.30 трос порвався… Друга спроба з використанням сталевих тросів виявилася вдалою.

Активістів із прапором батальйону «Азов» не зупинили ні повідомлення рятувальників про замінування, яке потім виявилося фальшивим, ні порушення карної справи місцевою міліцією, яку пізніше було закрито.