Цієї осені на укомплектування Збройних сил та інших військових формувань планують призвати й направити 10 460 юнаків, яким виповнилося 20 років та які не досягли 27-річного віку. Зокрема, до армійських лав призвуть 6360 осіб, Національну гвардію поповнять 3500, до Державної спеціальної служби транспорту планують відправити 600 осіб. Призовні комісії розпочали роботу з 2 жовтня і працюватимуть до 30 листопада.

«Призов на строкову військову службу здійснюється для накопичення в державі військово навченого мобілізаційного ресурсу. Військовослужбовців строкової служби Збройних сил до виконання завдань в АТО не залучають. План призову вже виконано на 70%», — розповів на брифінгу  начальник відділу комплектування і призову — заступник начальника управління призову та комплектування Головного управління персоналу Генерального штабу ЗСУ Валерій Дендебера.

Для проведення призову існує  стандартна процедура. У районі чи місті створюють призовну комісію, яку очолює заступник голови райдержадміністрації. Її членами стають військовий комісар, заступник керівника районного органу управління освітою, заступник начальника районного органу Національної поліції, лікар, який організовує роботу медичного персоналу щодо медичного огляду призовників, психолог державного (комунального) закладу, секретар.

Молоде поповнення для комплектування підрозділів відправляють виключно через навчальні центри ЗСУ. Весь цей механізм усталено.

Активний пошук

А ось із нововведень на увагу заслуговує таке: у контексті армійських змін на базі Чернігівського обласного й Козелецького районного військових комісаріатів триває експеримент з їх реформування у територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Це сприятиме посиленню заходів вербування громадян на військову службу за контрактом. Набір здійснюватимуть окремо для кожного виду чи роду військ, повідомляє прес-служба Міноборони.

«У провідних країнах, наприклад США, Франції, Німеччині, є так звані вербувальні центри. Вони займаються активним пошуком громадян для проходження військової служби за контрактом. Територіальні центри, які мають прийти на зміну військкоматам, кардинально відрізнятимуться насамперед новим підходом до здійснення комплектування, — запевнив полковник Валерій Дендебера. — Плануємо відійти від радянського пасивного способу комплектування за принципом хто прийшов, з тим і працюємо, до активного. Буде розгорнуто спеціальні вербувальні дільниці, де  з громадянами проводитимуть роз’яснювальну роботу щодо вступу на військову службу за контрактом».

Нині вона стала конкурентоспроможною на ринку праці завдяки підвищенню грошового забезпечення воїнів. Цього року план набору громадян на контракт виконано вже на 90%. Майже 30 тисяч осіб, серед яких понад три тисячі строковиків, виявили бажання укласти контракт для подальшої служби.

Пам’ятайте про відповідальність

Закон «Про військовий обов’язок і військову службу» зобов’язує призовників після набрання чинності указу Президента про проведення чергового призову й отримання повістки прибути до призовної дільниці та пройти призовну комісію. Прибути потрібно у строк, зазначений в повістці.

«Призовники мусять дотримуватися зобов’язань відповідно до Конституції та чинного законодавства. Під час чергової призовної кампанії, що триває у жовтні-листопаді та квітні-травні, якщо призовник не отримав повістки, він зобов’язаний самостійно прибути до районної призовної дільниці чи військового комісаріату для з’ясування свого статусу щодо призову», — наголосив фахівець.

Усі комісії здійснюють профілактично-роз’яснювальну роботу про відповідальність за ухиляння від виконання військового обов’язку. Існує чимало підстав для надання відстрочки або звільнення від призову. Так, у статті 17 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» зазначено 33 причини, за яких призовна комісія може надати відстрочку.

Порушення правил військового обліку, неявка за викликом на призовну комісію або до військкомату без вагомих причин призводить до адміністративної відповідальності. А за ухилення від призову на строкову військову службу настає вже кримінальна відповідальність.

Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»