Одна з відмінностей електронних декларацій від паперових — поява відповідальності за неправдиві відомості. Передбачається адміністративний штраф 17—42 тисячі гривень, якщо завідомо неправдиві відомості перевищують суму 120 тисяч гривень, а перевищення суми 300 тисяч — підстава притягти людину до кримінальної відповідальності (штраф від 42 до 51 тисячі гривень або позбавлення волі до 2 років).
За його словами, це створює потужний інструмент контролю за чиновниками. Раніше високопосадовці мали оприлюднювати декларації на сайтах органів влади, де працювали, а щодо решти з них можна було відправити запит про публічну інформацію в орган влади, який мав її надати. Часто це затягувалося і навіть породило громадські проекти, в яких активісти цілеспрямовано довго збирали ці декларації.
Частину декларацій оприлюднювали згідно із Законом «Про очищення влади», інших не оприлюднювали. Фактично отримати декларацію було складно. Донедавна портал Верховної Ради давав відомості з декларації, які були неповними.
«Новий веб-портал публічний. Це означає, щойно чиновник подав декларацію, одна її копія йде в реєстр, а з другої видаляють персональні дані високопосадовця — адреса проживання, податковий номер, місце розташування нерухомості його і членів родини, дата народження. І це зберігається у відкритому реєстрі у форматі даних, які легко обробляти на комп’ютері», – підкреслив Іван Пресняков.
З 15 серпня до 13 жовтня чиновники 1—3 рангів мають внести до Єдиного державного реєстру декларацій відомості про свої доходи та майно. Понад 50 тисяч держслужбовців, включно із суддями, прокурорами, депутатами, міністрами та Президентом України, будуть змушені розповісти про те, скільки вони отримали за минулий рік доходів та яким майном володіють. Усі інші чиновники (а їх майже мільйон) мають подати відомості до Національного агентства з питань запобігання корупції із 1 січня до 31 березня 2017 року.
Ми в Google+