Цими вихідними країна згадувала одну з найтрагічніших сторінок нашого минулого — 78-мі роковини масових розстрілів нацистами мирних громадян у столичному Бабиному Яру. Він став місцем масових страт радянських військовополонених, учасників українського визвольного руху, так званих порушників режиму, ромів, караїмів. В Україні сотні скорботних місць, де в роки Другої світової війни лютував Голокост і були масові страти. Тож трагічні сторінки історії слід пам’ятати не лише для вшанування пам’яті про загиблих, а й для висновків із минулого й не повторення помилок у майбутньому, йдеться у Зверненні Президента до Українського народу у зв’язку з 78-ми роковинами трагедії Бабиного Яру.

Пам’ять Бабиного Яру, Голокосту — це застереження всьому людству про те, що ідеологія нетерпимості й насильства може повернути нас у страшне минуле, коли найдорожче — людське життя — ставало розмінною монетою у руках диктаторів.

«Переконаний, Український народ завжди буде єдиним у прагненні ніколи не допускати будь-яких проявів ворожнечі на расовому чи національному ґрунті», — йдеться у зверненні.