Україна представила нові інвестиційні можливості для відбудови та зеленої трансформації економіки під час Ukraine’s Energy and Climate Investment Roadshow in Sweden, що відбувся у Стокгольмі. 

Участь у заході взяли представники міністерств економіки, довкілля та сільського господарства, енергетики, Офісу зеленого переходу та аналітичного центру DiXi Group, а також шведські урядові інституції, агентства розвитку, фінансові установи й компанії, зацікавлені у спільних проєктах з Україною. Роуд-шоу стало другою подією в серії міжнародних презентацій Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК) до 2030 року після успішного старту в Лондоні. Українська сторона представила шведським партнерам проєкти на $31,4 млрд, що охоплюють галузі відновлюваної енергетики, енергоефективності, декарбонізації промисловості, розвитку Net Zero технологій, виробництва обладнання для водневої енергетики та передової ядерної енергетики.

«Україна щодня відновлює свою енергосистему після ворожих обстрілів та одночасно створює нову — сучасну, децентралізовану і кліматично нейтральну. Для нас така модель розвитку є насмперед економічно виваженою стратегією: зменшення енерговитрат означає більшу енергонезалежність, нижчу собівартість продукції, відповідно більш конкурентну промисловість. Це формує новий ринок — відкритий до інновацій та промислової модернізації. Партнери, які вже приходять із сучасними рішеннями в Україну, стають учасниками не лише відбудови, а й формування нової економіки майбутнього», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Андрій Телюпа.

Представники Офісу зеленого переходу на заході розповіли про поглиблення досліджень секторальної декарбонізації.

«Ми шукаємо найоптимальніші шляхи досягнення кліматичних цілей, адже це передумова для розвитку промисловості та залучення інвестицій. Завершено аналітику для аграрного сектору та цементної промисловості, наступними стануть металургія та відходи», — наголосив експерт з питань зеленого фінансування Офісу зеленого переходу Дмитро Сич. 

Особлива увага — металургії та гірничодобувній промисловості в контексті механізму вуглецевого коригування на кордоні ЄС. Україна веде дискусію щодо дерогацій CBAM, але очікує стати частиною EU ETS, тому декарбонізація цих секторів буде критично важливою.

Під час зустрічі з командою Шведського агентства гарантування експортних кредитів (EKN) домовилися про розширення 2026 року обсягів страхування спільних українсько-шведських проєктів до 160 млн євро. З представниками Swedfund International AB (державного інвестиційного фонду Швеції) говорили про поточний портфель проєктів, які фонд підтримує в Україні, а також пріоритетні напрями його розширення 2026 року.

Зі Шведським енергетичним агентством та Стокгольмським інститутом довкілля (Stockholm Environment Institute) українська делегація обговорила можливості технічної співпраці та обміну експертизою у сферах енергетичного переходу, впровадження відновлюваних джерел енергії та кліматичної політики, повідомляє Мінекономіки.