Попри безпрецедентні умови розвитку, в яких опинилась Україна внаслідок поширення пандемії COVID-19, цінова динаміка упродовж 2020 року була загалом прогнозованою. Показник споживчої інфляції становив 5%, що повністю відповідає інфляційному таргету НБУ.

Головними умовами формування внутрішніх цін упродовж 2020 року були: відносно обмежений попит внаслідок вимушених заходів із запобігання активному поширенню пандемії; підтримка державою економіки в умовах, що склалися; поступова девальвація гривні; динаміка світових цін, яка формувалася внаслідок деструктивних процесів у світовій економіці, пов’язаних із заходами стримування поширення хвороби світом.

У складних умовах на тлі карантинних заходів формування споживчих цін залежало від зміни пріоритетів у споживанні та відповідно підлаштування до цих змін торгових агентів. Більшими темпами зростали обсяги роздрібної торгівлі й споживчі ціни передусім на товари першої необхідності. І навпаки, мотивація споживача з утримання від непершочергових витрат в умовах невизначеності перспектив отримання доходів у найближчій перспективі на тлі розгортання ризиків поширення пандемії стримувало зростання цін на більшість товарів і послуг або навіть посилило дефляційний тренд на одяг і взуття (за підсумком 2020 року, ціни знизилися на 7,3% порівняно зі зниженням на 2,3% 2019-го). Серед товарів, ціни на які зростали на тлі збереження постійного попиту, слід виокремити продукти харчування (за підсумком 2020 року, ціни зросли на 5,2% порівняно зі зростанням на 4,9% 2019-го), послуги у галузі охорони здоров’я (подорожчання на 7,7% порівняно з 3,8% 2019-го).

Підтримкою платоспроможного попиту населення в умовах карантину були подальше підвищення заробітної плати та реалізація заходів уряду, спрямованих на пом’якшення наслідків пандемії та втрат бізнесу, зокрема реалізація держпрограми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, «Доступні кредити 5—7—9%», виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю обсягом 50% середньої заробітної плати під час протидії COVID-19.

НБУ реалізовував стимуляційну монетарну політику, яка мала характер стимулювання інфляції. Це стосується темпів зростання грошової пропозиції (за оперативними даними Національного банку, на 28,7% упродовж 2020 року) за збереження облікової ставки на рівні 6% річних і чинника знецінення гривні (середньомісячний обмінний курс гривні до долара США девальвував на 19,3% до 28,17 грн/дол. США у грудні 2020 року), яка з певним лагом позначається на цінах особливо у частині імпортної складової. Хоч у підсумку такий вплив мінімізовано зміною споживчих пріоритетів населення.

На відміну від 2019 року, 2020-го на тлі зростання цін на світовому ринку найбільш відчутно для внутрішнього ринку було постійне із травня 2020 року зростання цін на енергоносії, що позначилося на формуванні тарифної складової на комунальні послуги. На 1 квартал очікуємо, що характер впливу основних чинників істотно не зміниться. З одного боку, поєднання монетарного й адміністративного чинників та високої собівартості виробництва під впливом сезонності на продовольчому ринку й далі стимулюватиме зростання цін внутрішнього ринку. З іншого — посилення утримання від значних витрат на тлі пандемії COVID-1, особливо під час локдауну в січні та продовження карантину до кінця лютого, частково компенсуватиме інфляційні чинники. Передбачувана і стримана динаміка обмінного курсу гривні не спотворюватиме ціноутворення на споживчому ринку, повідомляє пресслужба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.