Хлопчик не плакав. І не просив батьків швидше забрати його додому відразу після занять. Уперше в його ще короткому житті ніхто з однолітків і дорослих не насміхався над його вродженою гаркавістю. Та й вчителька не сердилася, коли він трохи повільніше, ніж інші діти, декламував «Садок вишневий коло хати…». Страх, який супроводжував дитину, того дня розсіявся, як вранішній туман.

Скажете: «Фантастика!» Ні, просто в селищі Солоне на Дніпропетровщині тамтешня об’єднана територіальна громада, скориставшись наданими децентралізацією повноваженнями і фінансами, розробила і наполегливо впроваджує в життя власну стратегію розвитку освіти в 2018—2021 роках на території своєї ОТГ.

Сутність цієї стратегії доволі проста: створити однакові умови для якісної освіти кожному. І водночас майже революційна, бо ні в селищі Солоне, ні в інших населених пунктах цієї громади раніше ніхто навіть не замислювався над існуванням такої проблеми.

Як, утім, ще донедавна в державі загалом. Два роки тому з-поміж понад 17 тисяч українських шкіл лише трохи більш як тисяча були залучені до інклюзивного навчання. 87% загальної кількості дітей з особливими потребами (а це 56 528 школярів) були ізольовані від повноцінного навчання, і відповідно відокремлені від суспільства та ровесників, страждали психологічно й морально, гостро потребували уваги й допомоги.

Так сталося, що непроста загальнодержавна проблема сфокусувалася в невеликому селищі, яке за загальним рішенням у 2015-му реформувалося у центр об’єднаної територіальної громади. Завдяки ініціативі та наполегливості місцевої влади і освітян, небайдужої громадськості проблему розв’язали, втіливши цікавий новаторський проект.

Торік узимку в селищі Солоне розпочав роботу перший у країні інклюзивно-ресурсний центр, у створення якого громада вклала трохи більш як один мільйон гривень власних коштів, ще 2 млн 600 грн солонянам додав обласний бюджет.

Що таке інклюзивний ресурсний центр? Передусім це безбар’єрний простір — споруда без традиційних сходів, порогів, з дверима, що відчиняються автоматично. На юних відвідувачів тут чекають просторі зручні кімнати для індивідуальної роботи з дітьми логопедів, практичного психолога та дефектолога.

Особлива ознака європейського зразка для таких закладів — ресурсна кімната з кількома різними зонами. У першій коректують розвиток, у другій, соціально-адаптаційній, дітям прищеплюють побутові навички, а в ігровій встановлене унікальне комп’ютерне обладнання, підлога і навіть пісочниця у цій зоні — інтерактивні.

Відповідно й освітні технології, які застосовують місцеві педагоги, лікарі, інші фахівці, також найсучасніші: арт-терапія, методика видатного італійського педагога Монтессорі, пісочна терапія, логопедичний інтенсив тощо.

Утім, послухаємо авторку і натхненницю новації — начальницю відділу освіти виконавчого комітету Солонянської ОТГ Ірину Грекову: «Найцінніше, що створення і просування згаданої інклюзивної моделі на наших теренах залежить не лише від фінансової спроможності ОТГ. Йдеться про втілення в окремо взятій територіальній громаді особливої освітньої політики, зміст якої криється у вислові: «Всі діти різні — всі діти рівні». Це поінформованість людей про проблеми дітей та молоді з особливими освітніми потребами, це реальні можливості допомогти розв’язати такі проблеми».

Належна ресурсна база в Солоному достатня для надання освітніх корекційних послуг дітям з особливими освітніми потребами із сусідніх громад — Новопокровської, Святовасилівської, Новоолександрівської та Сурсько-Литовської. По досвід цієї важливої суспільної роботи сюди приїздять фахівці з багатьох регіонів країни.

Насамкінець. Реалізована на Дніпропетровщині практика «Інклюзивний освітній простір Солонянської ОТГ» стала гідним переможцем загальноукраїнського конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування» в 2018 році, який Мінрегіон проводить за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування».

Марія ЛАГІДНА
для «Урядового кур’єра»