Перший підсанкційний актив продано на «Прозорро.Продажі», початок великої приватизації і продаж готелю «Україна», а ще ухвалення важливих документів для впровадження корпоративної реформи — таким був 2024 рік для реформи управління держмайном. Підсумки опублікувала перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко.
«Можу впевнено сказати, що реформа управління державним майном 2024 року досягла значних успіхів. Ми не
лише запустили велику приватизацію і отримали хороші результати завдяки цьому, а й заклали міцний фундамент для подальшого впровадження принципів ефективного та прозорого управління державними активами», — наголосилаЮлія Свириденко.
2024 рік став рекордним і за надходженнями від приватизації, і за масштабністю об’єктів, які продала держава.
Уряд давстарт великій приватизації для продажу об’єктів у понад 250 мільйонів гривень. Нових власників знайшли для трьох масштабних об’єктів:готелю «Україна» (продали за 2,5 млрд грн; завдяки аукціону вартість зросла у 2,5 раза); Об’єднаної гірничо-хімічної компанії — найбільшого в Україні підприємства з видобування та збагачення титанових руд (за 3,94 млрд грн); заводу «Аерок» — першого конфіскованого санкційного активу, який продали в межах великої приватизації (за підсумками торгів його вартість зросла майже вдвічі — до 1,9 млрд грн). Кошти з продажу санкційних об’єктів надійдуть до фонду ліквідації наслідків збройної агресії, їх буде спрямовано на відновлення країни.
Загалом за цей ріксума доходу від приватизації — і великої, і малої — може сягнути майже 12 млрд грн після завершення всіх угод 2024 року. Це втричі більше, аніж запланували на 2024-й.
«У підсумку держава отримала додаткові надходження, а збиткові об’єкти — нових власників і шанс на трансформацію та залучення інвестицій у розвиток. 2024 рік показав: навіть попри війну приватизація можлива і необхідна», — пишеперший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко.
Для іншого напряму реформи управління держмайном — корпоративної реформи — 2024 рік також став визначальним. У березнінабув чинності закон, що вдосконалює корпоративне управління (3587-IX). Його ухвалення дало змогу вивести реформу на новий рівень і масштабувати роботу, яка триває вже вісім років.Це важливий сигнал для інвесторів, який доводить, що Україна діятиме за зрозумілими цивілізованому світові правилами.
Закон передбачає, що уряд розробить Політику державної власності, яку Кабінет Міністрів затвердив торік. Це стратегічний документ, що визначає, навіщо держава володіє компаніями, критерії, за якими компанії важливо залишити у держвласності або передати на приватизацію чи ліквідацію. Держава вперше має стратегічну рамку того, як управляти своїми активами найбільш ефективно.
Міністерство економіки також затвердило чіткі критерії та перелік компаній, де мають бути наглядові ради. Так само уже провели роботу з так званого тріажу — сортування компаній на ті, які залишаються у власності держави, будуть приватизовані чи ліквідовані.
2024 року продовжувалася корпоратизація стратегічних підприємств через перетворення їх з державних на акціонерні товариства або ТОВ і запровадження в них принципів корпоративного управління ОЕСР. Так Енергоатом став акціонерним товариством. Було сформовано незалежну наглядову раду Укренерго. Нині триває корпоратизація ДП «Гарантований покупець», а також процес формування наглядових рад у «Лісах України» та Українському Дунайському пароплавстві.
2025 року ця робота триватиме. Наступні важливі кроки — на основі проведеного тріажу держпідприємств приватизувати чи ліквідувати збиткові державі активи, сформувати наглядові ради в певних держкомпаніях, розмежувати комерційну та некомерційну діяльність.
Джерело: Міністерство економіки
Ми в Google+