За підсумками 2020 року невелика Рівненщина третя в рейтингу Кабінету Міністрів після Києва та Київщини. Його днями оприлюднило Міністерство розвитку громад та територій, оцінюючи роботу областей за 27 комплексними показниками.
Найбільший поступ Рівненщина має у фінансовій самодостатності (плюс 10 пунктів порівняно з попереднім роком) та розвитку інфраструктури (плюс 9 пунктів) за рік. Позитивна динаміка є у всіх галузях економіки краю: енергозбереженні, темпах зростання доходів місцевих бюджетів, обсягах виробництва в аграрному секторі, ефективності ринку праці й зростанні її оплати. Тобто економічна й соціальна складова, що важливо, йдуть поряд.
«Така оцінка свідчить про ефективність нашої роботи. Третє місце серед 25 українських областей — це результат! У ньому частка праці кожного жителя, який прагне зробити свій край кращим і комфортнішим», — не приховує радості голова обласної державної адміністрації Віталій Коваль.
Зрозуміло, що «бронза» — це підсумок напруженої півторарічної роботи на посаді самого Віталія Коваля та команди управлінців, яку він сформував. З перших днів дано чіткі й зрозумілі посили: Рівненщина — територія рівних можливостей для всіх; тут раді кожному бізнесу, який працює по-білому й чесно сплачує податки; у керівниках територіальних громад, яких в області 64, виконавча влада бачить найближчих союзників. Отже, об’єднавши зусилля, змогли не лише ефективно протистояти пандемії (рівень смертності від коронавірусної хвороби на Рівненщині 1,27, що нижче від загальнодержавного показника), а й у рік форс-мажору спрацювали справді ефективно.
Судіть самі. Рівненщина — одна з небагатьох областей, яка перевиконала заплановані надходження до місцевих бюджетів (плюс 9,1%); у краї один з найвищих показників зростання в аграрному секторі (плюс 3,1%); приріст прямих іноземних інвестицій — 2,4% (в Україні загалом — спад). Реальна заробітна плата без урахування індексу споживчих цін зросла на 10,2% і становить майже 11,5 тисячі гривень. 83% експорту область спрямовує у країни Євросоюзу.
Але щоб стати по-справжньому самодостатньою територією, зроблено лише перший крок. Нині обласний бюджет тільки на 51% формується із власних доходів, решта — дотації та цільові субвенції від держави. Тому Віталій Коваль орієнтує і голів громад, і реформовану виконавчу владу на системну роботу із залучення інвестицій та відбілювання ринків.
Приміром, торік лише від сплати акцизу до місцевих бюджетів надійшло на 27,3 мільйона більше, ніж 2019-го. Ось вони, кошти на розвиток, які принесла спільна робота з легалізації АЗС. Вона триває, як і легалізація сільськогосподарських земель, сотні гектарів яких залучають до законного обігу, і електронні аукціони на продаж бурштиноносних ділянок, що їх інвестори розхапують, мов гарячі пиріжки. І їх вартість зростає в десятки разів.
«Що більше матимемо власних доходів, то менш бездотаційними будемо, а наші громади перетворяться зі спроможних на заможні й засяють, наче діаманти», — каже Віталій Коваль.
Сприяє діамантовому сяйву розвиток інфраструктури насамперед через президентську програму «Велике будівництво». 2021-го держава інвестує в Рівненщину 160,6 мільйона гривень. Ще 38,7 мільйона додадуть із місцевих скарбниць. За ці кошти зведуть 11 об’єктів: дитсадки й спортивні арени, приймальні відділення лікарень і навіть пожежне депо із квартирами для рятувальників.
І тут важливо залишити в області якнайбільше молоді й дати їй змогу самореалізуватися. Саме тому на Рівненщині зробили акцент на розвиток надсучасної професійної освіти — ремесло, кажуть у народі, без хліба не залишить. Тепер ця приказка наповнюється новим змістом, адже попит на фахівців робітничих професій великий. Тут спрацювали на випередження: у різних куточках області відкрили 24 навчально-практичні центри з обладнанням, яке в роботодавців з’явиться лише завтра.
Саме люди — найцінніший ресурс гостинної Рівненщини. До речі, вона й нині тримає першість за рівнем народжуваності в Україні. А керівник виконавчої влади області Віталій Коваль зізнається, що моральне задоволення отримує тоді, коли вручає жінкам посвідчення матерів-героїнь.