Андрій ДМИТРЕНКО
для «Урядового кур’єра»

НОРМОТВОРЧІСТЬ. На початку липня Кабмін ухвалив проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення державного нагляду (контролю) та визначення сфер господарської діяльності, що підлягають державному нагляду (контролю)». Про його аспекти на урядовому брифінгу розповів перший заступник голови Державної служби з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва Олександр Потімков.

Ухвалення документа Верховною Радою може стати революційним у сфері відносин між суб’єктами господарської діяльності й державними органами контролю і нагляду. «Жоден спеціаліст не може сказати, скільки у нас органів нагляду і контролю. Тому ми запропонували «закрити» їх перелік і створити чіткий мінімальний перелік сфер, на які цей закон не поширюється», — розповів фахівець.

Окрім цього, важливою пропозицією закону є виключення з переліку підстав для проведення позапланових заходів після звернення юридичних осіб. За даними відомства, багато позапланових заходів контролю ініціюють недобросовісні конкуренти або за необгрунтованими поданнями правоохоронних органів.

Законопроектом також запропоновано здійснювати позапланові заходи контролю виключно за зверненнями фізичних осіб, а саме коли підтверджено заподіяння шкоди. Ще одна технічна деталь у законопроекті — створення інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду і контролю.

«Багато органів державного контролю займають зручну для себе позицію: якщо в нас немає права раптової перевірки, ми не можемо виявити порушення. Тобто це підхід з точки зору презумпції винуватості: мовляв, бізнесмен завжди помиляється, а ми не завжди це можемо довести. Ми пропонуємо змінити підхід», — сказав Олександр Потімков.