Чиясь бабця курить люльку, а чиясь теща пиляє дуби. На судовому засіданні Дарина Петрівна (ім’я змінено), кутаючись у домашній халат, доводила всім, навіть глядачам ютуба в режимі онлайн, що три дуби в лісі вона поклала самотужки. «Взяла бензопилу і спиляла, на зло зятю, щоб було йому соромно, бо давно просила прибрати ці трухляві дерева, поки вони не впали на хату», — казала жінка.

«До чого тут хата? Дерева, живі і здорові, росли на території держлісфонду за кількасот метрів від будинку, де мешкає пані, — розповідав суддям Василь Гаврилюк, майстер лісу Верхньопетрівецького лісництва, що у складі Сторожинецького лісгоспу. — Ми саме обходили лісову ділянку, коли поблизу села Корчівці почули гудіння бензопили, хоча там не було заплановано жодних рубок. Засвідчую: незаконну рубку здійснював родич Дарини Петрівни, якого вона намагається вигородити навіть ціною його приниження».

Василь Гаврилюк та лісівник Вітольд Малицький за виявленими і задокументованими фактами склали протокол про нищення трьох дубів загальною масою 31 кубометр. Винесена лісовою охороною постанова про адміністративне правопорушення змушувала особу, спійману на гарячому, відшкодувати державі збитки — 19 168 гривень.

Із сумою збитків та фактом незаконної рубки родина правопорушника погодилася. Проте на сімейній раді вирішили, що провину має взяти на себе Дарина Петрівна і в суді довести тільки свою участь у правопорушенні. Як з’ясувалося, не через помсту зятеві.

Бо справді — краще приниження від тещі, аніж ганьба від людей і побратимів-активістів. Адже зять пані Дарини — близький родич відомого на Сторожинеччині громадського діяча, який палко виступає проти незаконних рубок і крадіжок деревини. Проте під час судового розгляду справи сплив ще один цікавий нюанс, пояснити який зможуть хіба що детективи після ретельного розслідування. Повідомлення у Мінприроди про незаконну рубку у Корчівському лісі хтось відправив за кілька днів до інциденту з тещиними дубами.

Активісти навіть викликали знімальну групу одного з центральних телеканалів зняти сюжет про «чорних» лісорубів. Треба було показати хоч якісь свіжі пеньки. Бо вже одного разу було: журналісти за викликом громадських діячів приїхали зафіксувати крадіжку деревини, а на тому місці дерева стояли цілі і неушкоджені.

Глибоцький райсуд не став вдаватися в усі тонкощі справи і з’ясовувати причини походу членів сім’ї Дарини Петрівни у ліс із бензопилою. За задокументованими лісовою охороною фактами та свідченнями очевидців, суд підтвердив правдивість постанови, винесеної лісовою охороною Сторожинецького лісгоспу.

Ця кумедна, на перший погляд, історія судовим рішенням не завершилася. Громадський активіст зі Сторожинця Микола Петіченко, який бореться з лісовою мафією, публічно озвучив свою версію, кардинально відмінну від усіх інших. Попри свідчення лісової охорони і родини правопорушника, він запевняє, що з корчівськими дубами все було зовсім не так, як з’ясували судді, і навіть не так, як розповідає Дарина Петрівна. Він переконаний: це лісівники самі зрізали дерева, щоб потім підставити активістів і сказати, що це вони, громадські діячі, спеціально зробили пеньки під перевірку Мінприроди і приїзд журналістів…

Схожими лісовими історіями інформаційний простір сьогодні переповнений. Почасти найблагородніші наміри небайдужих громадських діячів викоренити правопорушення у лісовому господарстві, сприяти його очищенню від недобросовісних, а то й нечистих на руку посадовців, робітників, зводяться нанівець через мало не шахрайські дії інших активістів, що відчули можливість самим з лісу поживитися.

Клин справді вибивають клином. Але крадіжки крадіжками — ніколи.