У самому серці Холодного Яру — в селі Грушківка Кам’янського району — вдруге відбувся «Фестиваль нескореної нації «Холодний Яр», на який з’їхалися патріоти з усіх куточків України. Українська музика, історичні та літературні диспути (або, як назвали організатори фестивалю, гутірки) з відомими людьми, спортивні змагання  тощо. 

Учасники  дізнавалися щось нове про історію свого народу, краю. Самі співали і слухали виступи бардів, майстрів сцени, революційно-поетичні читання молодих поетів. Серед гостей — і бійці, які прибували просто із зони АТО. З різних міст з’їхалися й волонтери. Вирішили: три фестивальні дні не полишатимуть  цього чарівного лісу, житимуть веселою юрбою в наметовому містечку.

Як і торік, фест безплатний і безалкогольний. Екскурсії Холодним Яром, військово-патріотичні майстер-класи, турнір з міні-футболу, перегляд патріотичних художніх фільмів, тематичний майданчик Інституту національної пам’яті, де презентували проекти та інформаційно-просвітницькі матеріали закладу, представили фотодокументальні стенди «Українська Друга світова», «Спротив геноциду», провели цікаві лекції, зокрема про історію ОУН і УПА, антикомуністичний спротив українського селянства напередодні Голодомору — всі ці та інші заходи залишили в серцях учасників незабутній слід.

Зустрічі з відомими письменниками — фестивальні родзинки, які викликають особливий інтерес. Одна з таких — відверта розмова з Василем Шкляром. Він пише роман про боротьбу Української повстанської армії, який стане частиною великого циклу про українсько-російську війну, Цикл почався з «Чорного ворона», потім — «Маруся». Від періоду визвольної війни 1917—1920-х років письменник перейшов до сучасної війни, хоча й не хотів братися за цю тему, адже її, на думку майстра пера, ще слід добре осмислити. Але натрапив на історію, яка зачепила за живе. Не стримався й написав про «Азов» (роман «Чорне сонце. Дума про братів азовських»).

— Фестиваль — передовсім  інформаційно-просвітницький захід. Нині це ще один фронт. На сході України — війна за територію, а тут — за думки українців. Адже розповідаємо гостям про невідомі сторінки історії, демонструємо народні традиції, культуру, знайомимо із сучасними письменниками, українською музикою, — зауважила представниця Українського інституту національної пам’яті Зоя Бойченко.