Кілька зруйнованих християнських споруд, зокрема келії ченців і залишки трьох церков з добре збереженими біблійними написами археологи знайшли в оазисі Бахарія у північно-східній частині Єгипту. Науковці датують споруди IV століттям нашої ери.

Будинки були зроблені з сирцевої цегли і базальтового каменю і виявлені норвезько-французькою археологічною місією. Символи і написи на стінах належать до коптської християнської культури. Релігійні тексти – витяги з Біблії, що стосуються чернечого життя.

Археологи вважають, що монастир функціонував з IV по VIII століття, причому більша частина його активності припала на V століття нашої ери.

Саме в Єгипті, поряд з Сирією і Палестиною, на рубежі III і IV століть зародився християнський аскетизм. Традиційно до перших монахів в Єгипті зараховують Павла Фівейського, святого Антонія і Пахомія Великого. Перші двоє вважаються прихильниками відлюдництва, тоді як Пахомій був засновником чернецтва в Єгипті.

Дослідники називають це відкриття дуже важливим, оскільки воно розкриває раніше невідому інформацію про планування ранніх єгипетських монастирів.

Історичні джерела повідомляють, що ченці в Єгипті займалися землеробством, а також плетінням кошиків, мотузок та іншими ремеслами. Статут пахоміанських монастирів детально регулював не тільки правила перебування за стінами монастиря, а й вказував на організацію іригації, розведенні великої рогатої худоби, і ослів.

До VI століття становище монастирів в Єгипті стало домінуючим по відношенню до селян, які позичали в монастирях зерно та інвентар. Згідно з «Історією патріархів Олександрійських», тільки в околиці Олександрії було майже 600 монастирів (можливо, сюди входили окремі келії).

До початку XX століття коптська архітектура візантійського періоду не привертала особливої уваги вчених, а численних європейських мандрівників більше цікавили давньоєгипетські руїни. Лише з початком ХХ століття почалися систематичні розкопки християнських пам'яток, які привели до відкриття десятків древніх монастирів.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»