Під час брифінгу Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Артур Добросердов розповів про ключові інструменти у роботі з пошуку зниклих осіб: алгоритм дій для родини у разі зникнення близької людини — як військовослужбовця, так і цивільної особи, порядок проведення ДНК-експертиз і перевірки даних у відповідній базі, можливості пошуку людей без родичів, принципи роботи гарячої лінії та завдання, які вона виконує, а також функціонування Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Про це повідомляє пресцентр Урядовий портал.

Із серпня 2023 року формування політики дотримання норм міжнародного гуманітарного права в частині координації розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, покладено на Міністерство внутрішніх справ України, в структурі якого запроваджено інституцію — Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також його Секретаріат.

Функціонал цієї інституції чітко визначено законом «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти». Його можна умовно поділити на кілька ключових блоків — збір, обробка, аналіз та обмін інформацією про зниклих безвісти осіб.

“Це все відбувається із використанням Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Це велика база даних, яка допомагає вирішувати низку ключових завдань. Основне –  це накопичення інформації з усіх існуючих джерел щодо факту зникнення безвісти особи”, – пояснює Артур Добросердов.

Окрім того, велика увага приділяється постійній взаємодії з родинами зниклих. Для цього створено гарячу лінію 16-98, куди можуть звертатися як рідні, так і всі, кому щось відомо про зниклих осіб. Також в 14 регіонах України працюють представники Секретаріату, які постійно комунікують з родинами, проводять індивідуальні та групові зустрічі.

“Це допомагає розв'язати питання, які є у родині, допомагає нам розуміти, які є складнощі в процесі розшуку. Також, крім цього, в нас відбуваються в Києві кожну середу зустрічі за моєю участю в нашому офісі. Як правило, це зустрічі з об'єднаннями родин, з громадськими організаціями, з найактивнішими представниками цих груп, які приходять із питаннями”, – додає Артур Добросердов.

У свою чергу, родини та громадські організації діляться власним досвідом, що допомагає Секретаріату краще розуміти реальні потреби і вдосконалювати підходи до пошуку.

З метою покращення збору даних про зниклих безвісти Секретаріат запровадив анкету про зниклу особу. Це простий і доступний механізм, який дозволяє родинам або будь-кому, хто має релевантну інформацію, надавати чи уточнювати дані.

Анкету можна подати через сервіс МВС «Єдине вікно для громадян».

Це особливо важливо, оскільки первинна інформація часто надходить від рідних, які перебувають у стресі. Шоковий стан від інформації про зникнення рідної людини часто не дозволяє відразу згадати важливу інформацію, деякі деталі усвідомлюють лише з часом.

«Анкету можна подавати неодноразово, у міру того як з’являються нові спогади або факти. Її можуть заповнити не лише рідні, а й будь-хто, хто має дані про зниклу людину», – пояснює Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

За його словами, держава буде шукати особу, зниклу безвісти за особливих обставин, поки або ця особа не повернеться жива і здорова, або допоки слідчий або прокурор не приймуть процесуальне рішення щодо ідентифікації померлого.

“У законі чітко написано: якщо суд виносить рішення щодо оголошення померлим, то розшук такої особи і далі буде тривати, поки її не знайдуть”, – пояснив Уповноважений.

Окремо Артур Добросердов розповів про процес репатріації тіл загиблих. За його словами, починаючи з жовтня минулого року, в Україні систематично відбувається повернення тіл, і їхня кількість постійно зростає. У більшості випадків тіла перебувають у стані, що унеможливлює візуальне впізнання.

Після надходження тіл загиблих в Україну вони транспортуються до судово-медичних установ по всій країні. Артур Добросердов зауважив, що якщо у 2022–2023 роках ідентифікацією займалися лише кілька регіонів, то сьогодні до процесу залучені всі області – з урахуванням безпекової ситуації. Водночас у роботі беруть участь значно більше слідчих, криміналістів і експертів Національної поліції.

Обсяги цієї роботи зростають, тому розширення спроможності держави у сфері судово-медичних експертиз є критично важливим. Це дозволяє оперативно ідентифікувати тіла загиблих – як тих, що евакуйовано з місць бойових дій, так і переданих у межах репатріації.

Біологічний зразок для ДНК-експертизи може бути відібраний слідчим або за його дорученням криміналістом чи оперативним працівником. Процедура проста та безкоштовна – всі експертизи проводяться за кошт державного бюджету в межах кримінального провадження.

Зразки аналізуються експертами, які формують ДНК-профілі. Ці профілі вносяться до електронного реєстру геномної інформації людини. У разі надходження тіла експерти беруть біологічний зразок, ідентифікують ДНК-профіль і також вносять його до реєстру. Таким чином, база постійно оновлюється, і порівняння ДНК-профілів триває безперервно, що дає змогу оперативно встановлювати особу загиблого.

Артур Добросердов також додав, що у системі МВС наразі працює 27 лабораторій для того, щоб проводити ДНК-тести для ідентифікації загиблих та зниклих безвісти.

“У дійсності на сьогодні, мені здається, Україна найпрогресивніша країна, яка проводить молекулярно-генетичні експертизи. На сьогодні у системі МВС вже працює 27 лабораторій, які виконують молекулярно-генетичні експертизи”, – сказав він.

Процес збору зразків може ускладнюватися, якщо родичі перебувають на тимчасово окупованих територіях або за кордоном.

Також є  випадки, коли родини знаходяться за кордоном, але для цього вже розроблено певні механізми. Зокрема, держава залучає можливості Державної міграційної служби, яка через підрозділи ДП «Документ», що діють у низці європейських країн, допомагає забезпечити збір біологічного матеріалу. Крім того, Україна активно співпрацює з Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти, яка регулярно проводить спеціалізовані сесії та зустрічі – як з громадянами України, так і з іноземцями, що є родичами зниклих на території України.

Після внесення ДНК-профілів до електронного реєстру геномної інформації починається автоматичне порівняння даних. У разі виявлення попереднього збігу між зразком від тіла загиблого та зразком, наданим родиною зниклої особи, експертна установа інформує слідчих, які ведуть відповідні кримінальні провадження. Один із них — за заявою родичів, інший — за фактом виявлення тіла.

“Варто розуміти: попередній збіг — це ще не остаточна ідентифікація. Це сигнал про ймовірний зв’язок, який потребує підтвердження. Разом із повідомленням експерт надає рекомендації: наприклад, взяти додаткові зразки у того самого або іншого родича для підвищення точності дослідження”, – зауважив Артур Добросердов.

У разі, якщо вже зібрано достатньо матеріалу – наприклад, зразки від матері, батька або дітей зниклої особи – слідчий може без додаткового контакту з родиною призначити остаточну ДНК-експертизу, дочекатися висновку й інформувати рідних про результати.

Якщо ж потрібне додаткове зразкове дослідження, слідчий обов’язково зв’язується з родиною, уточнює можливості для збору матеріалу, проводить відбір і призначає повторну експертизу.

Також багато родин хочуть переконатися, що їхні біологічні зразки успішно досліджено і внесено до електронного реєстру. Така інформація доступна – існують кілька шляхів, як отримати підтвердження, що ДНК-профіль наявний у базі даних: зателефонувавши за вказаним на сайті Державної експертної служби МВС номером для отримання інформації про власний зразок; як потерпілі у кримінальному провадженні – ознайомившись із матеріалами справи, де можуть бути висновки експертів щодо внесення зразка; або звернувшись офіційно до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, який має повноваження надавати родинам відповідну інформацію після перевірки в реєстрі.