На Україну насунувся циклон, який має принести сніжний покрив туди, де його немає, і захистити посіви озимих від зниження температури. «За вихідні істотно похолодало у північних та північно-східних областях. Зокрема на Луганщині температура знизилася до мінус 20—26, — розповідала «УК» начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко. — Але посіви мороз не зачепить, вимерзання не буде, бо їх захищає сніговий покрив заввишки від 8 до 18 сантиметрів».
На решті території, за словами агрометеоролога, теж буде зниження температури, але воно не буде таким різким, як на півночі та сході. До того ж температура буде досить контрастною: то холодатиме, то теплітиме. «Мінус 15 не буде, — спрогнозувала Тетяна Адаменко. — Кілька днів буде мінус 8—12 градусів, на півдні мінус 2—8, а потім і до нуля. Очікується також сніг, хуртовина, налипання, ожеледиця».
Щодо стану озимих, то, як зауважила фахівець, усе залежатиме від того, скільки протримається низька температура та чи будуть посіви під снігом. Завдяки циклону снігопад уже розпочався на Житомирщині й очікується на Київщині. Днями має випасти сніг і в західних областях, де покрив замалий або й взагалі його немає. Метеорологи сподіваються, що циклон захопить й інші області, зокрема Одещину, Херсонщину, Донеччину, Сумщину, Полтавщину, південь Луганщини. Останні особливо потребують зимової ковдри, зважаючи на настання морозів.
Тетяна Адаменко й надалі притримується прогнозу, що аграрії можуть зібрати урожай озимих на рівні 28—30 мільйонів тонн, або на 10—20% більше, ніж торік. Адже озимина благополучно пройшла ризиковий період, який припадає на грудень — середину січня, коли посіви чутливі до морозів і можливе їх вимерзання.
Щодо подальших прогнозів, то, за словами фахівця, останнім часом в Україні й у світі дедалі рідше справджуються середньомісячні прогнози метеорологів, а погода дедалі частіше «витанцьовує чудернацькі па». Тому більш-менш точні прогнози погоди можна робити максимум на 5-7 днів. Все те, що більш ніж 10 діб, важко назвати прогнозом, це швидше тенденційні явища. Водночас вона зауважила, що лютневі морози не настільки страшні озимим, як січневі, адже в цей період висота сонця інша й рослини перейшли ризикову стадію росту.
Кореспондент «УК» запитала головного агрометеоролога України, чи можливий зсув зими на березень, як це було торік, коли перший місяць весни був холодніший за лютий. За словами Тетяни Адаменко, певний ризик є завжди, тим більше за таких різких та аномальних змін клімату, які відбуваються нині у світі й у нас. Приміром, днями в Західній Україні пройшла гроза, а це літнє явище, зауважила вона. А 1999 року стався взагалі безпрецедентний в агрометеорології випадок. Близько мільйона гектарів посівів озимини загинуло у фазі колосіння навесні через заморозки. А все тому, що весна була дуже рання і дуже тепла. Як наслідок, озимі заколосилися значно раніше, ніж зазвичай, — на початку травня, коли вдарили морози.
— Якщо у березні буде прохолодно, нічого страшного не станеться, — спрогнозувала Т. Адаменко, застерігши: — Головне, щоб у цей період не розпочалась активна вегетація й озимі не заколосилися.
— Щодо плодових і декоративних дерев, які, як у казці раптом «прокинулися» й зацвіли посеред зими в Криму, на Одещині, Київщині, зрозуміло, що навіть при мінус п’яти квітки загинуть, але навесні зацвітуть нові. Головне, щоб дерева не померзли, а це можливо за мінус 30, якщо вони триматимуться кілька днів.
За інформацією проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти», дуже небезпечними, насамперед для кісточкових (у яких скоро завершиться період спокою), є істотні перепади температури. Так, підвищення середньодобової температури до 8-10 градусів може спровокувати передчасне пробудження плодових бруньок у кісточкових садах. Якщо за цим піде різке похолодання, у садівників практично не залишиться шансів зібрати хороший урожай.
Ми в Google+