Єгипетські вчені досліджували мумію фараона Секененра Таа II з допомогою комп’ютерного томографа, і виявили нові сліди черепно-мозкових травм, які фахівці з бальзамування ретельно приховали. За словами дослідників, результати роботи, опубліковані в Frontiers in Medicine, пропонують нову інтерпретацію подій, які відбулися до і після смерті правителя Єгипту.
Фараон Секененра Таа II царював в 1569-1554 роках до н.е. Його мумія була виявлена у 1880-х роках. В ході першого дослідження вчені виявили кілька серйозних травм голови, які і стали причиною смерті. Що стосується обставин загибелі фараона, то вчені висували кілька гіпотез.
За однією з них, він загинув під час бою з гіксосами, які окупували Центральний і Нижній Єгипет і правили протягом 100 років у період з 1650 по 1550 роки до н.е, за іншою, – фараона схопили під час битви і стратили завойовники, треті вважали, що його вбили уві сні під час палацового перевороту. Достовірно відомо лише одне – насильницька смерть фараона Секененра Таа II призвела до об'єднання Єгипту.
Тепер за допомогою КТ-сканування вчені з Каїрського університету виявили, що в момент смерті руки фараона були зв'язані за спиною, а удари завдавали п'ятьма різними видами зброї. На думку дослідників, смерть Секененра, швидше за все, була церемоніальною стратою.
«Це говорить про те, що Секененра дійсно знаходився на передовій зі своїми солдатами, ризикуючи життям, щоб звільнити Єгипет від гіксосів. При звичайній страті зв’язаного бранця кат навряд чи вбивав наносячи йому п'ять ударів під різним кутом і різною зброєю», – кажуть вчені.
Встановлено, що на момент загибелі фараону було 40 років. Крім того, дослідження виявило важливі деталі муміфікації тіла Секененра. Зокрема, при бальзамуванні використовували незвичайний метод, щоб приховати рани на голові правителя. Їх покрили шаром бальзамуючого матеріалу, схожого на той, який використовується сьогодні в пластичній хірургії. На думку вчених, це вказує на те, що муміфікація відбувалася в реальній лабораторії, куди привезли тіло страченого фараона.
Дослідники відзначили, що це відкриття дає нові відомості про поворотний момент в історії Єгипту. За їх словами, смерть Секененра змусила його наступників продовжити боротьбу за об'єднання Єгипту і поклала початок Нового царства.
Раніше група австралійських археологів виявила невідомий спосіб збереження тіл у Стародавньому Єгипті. Згідно з новим дослідженням, вчені знайшли рідкісну мумію закутану в глину.
ДОВІДКА «УК»
Гіксоси (егип. Ḥqꜣ (w) -ḫꜣswt, грец. Ὑκσώς) – назва народів, які завоювали частину Стародавнього Єгипту в XVIII-XVI століттях до н. е. за часів XIII-XVII династій. Вони заснували свою столицю в Аварісі (сучасний Телль-ед-Даба), розташовану на так званій Пелусіакській гілці річки Ніл у Східній дельті. Гіксоси утворили власну XV династію, але не змогли підкорити весь Єгипет, їх володіння простягалися тільки до Асьют, південної частини Єгипту, де керували «тіньові» фараони зі столиці в Фівах. Вони поклали початок періоду політичного розколу в Єгипті, який іменується другим перехідним періодом, що тривав з 1650 по 1550 рік до нашої ери.
Сучасні дослідники припускають, що етнічно гіксоси – це семітські племена, які перебували під впливом ханаанської культури середини бронзового століття.
Гіксоси привнесли новизну у військову справу. Їх військовими винаходами були колісниці, шоломи, модернізовані луки та інші нововведення, що прижилися в єгипетській культурі.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+