Понад 70 українських і європейських фахівців узяли участь у 9-му засіданні Кластера 1 Підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації між Україною та ЄС, що відбулося в Мінфіні. Кластер 1 охоплює питання макроекономічної співпраці, управління державними фінансами: бюджетна політика, внутрішній контроль та зовнішній аудит, статистика, облік і аудит, боротьба із шахрайством.

«Ми зустрічаємося вдев’яте в межах засідання Кластера 1, попередні засідання якого стали ефективним інструментом підтримання діалогу та комунікації щодо асоціації між Україною та ЄС. Синергія такої співпраці вже має відчутний результат: у цьогорічному Звіті Європейської комісії в межах Пакета розширення ЄС Україна отримала найвищі оцінки за останні три роки, що підтверджує стабільний прогрес в імплементації норм і стандартів ЄС», — зазначив заступник міністра фінансів з питань євроінтеграції, співголова засідання від Української сторони Юрій Драганчук. Він висловив вдячність за підтримку євроінтеграційних прагнень України і готовність до продовження ефективної співпраці.

Делегацію ЄС очолювали директор директорату ECFIN D «Міжнародні економічні та фінансові відносини, глобальне управління» Анніка Еріксгаард і керівниця підрозділу ECFIN D2 «Країни сусідства та макрофінансова допомога» Стефані Пам’є. Представники ЄС відзначили стійкий прогрес України попри виклики війни та підтвердили готовність і надалі підтримувати українські інституції на шляху до членства в ЄС.

На заході представники державних органів України спільно з європейськими партнерами аналізували прогрес у реалізації відповідних реформ та визначали подальші кроки за євроінтеграційним напрямом. Учасники обговорили певні питання, зокрема щодо: реалізації Національної стратегії доходів разом із запланованими кроками для збільшення доходів бюджету на стійкій основі, реформування спрощеної системи оподаткування, впровадження постійного моніторингу податкових преференцій, а також забезпечення гармонізації податкового законодавства України із законодавством ЄС; управління бюджетними видатками в умовах воєнного стану, зокрема в частині пенсійних та ветеранських програм; виконання Стратегії реформування системи управління державними фінансами (PFM) на 2022—2025 роки та підготовки стратегії на 2026—2030 роки; розвитку державного внутрішнього фінансового контролю; реформування системи публічних інвестицій, серед якого уроки формування Єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій та прогрес PIM-реформи на місцевому рівні; стану та розвитку зовнішнього аудиту;  фінансового сектору, зокрема вплив війни на фінансову стабільність, підготовку процесу приватизації державних банків, імплементацію CRR/CRD та реалізацію Стратегії розвитку фінансового сектору; боротьби із шахрайством, включно з підвищенням спроможності Держаудитслужби щодо захисту фінансових інтересів ЄС; статистики, зокрема щодо подальшого оновлення законодавства та його наближення до європейських стандартів, повідомляє Міністерство фінансів.