В одному з найвіддаленіших населених пунктів Закарпаття, високогірному селищі Усть-Чорна, вже кілька років діє туристично-рекреаційна база «Боркут». За першим поворотом автошляху, що веде з Усть-Чорної до села Лопухів, посеред вікових смерек сховалися один мурований і кілька дерев’яних корпусів. В одному з них перший поверх займає водолікарня. Для обізнаних із місцевою історією — повна несподіванка. Колись належала Усть-Чорнянському лісокомбінату, була зразково доглянута, потім стала руїною.

— Водолікарню надали в розпорядження робіткому, яким я в той час керував, — згадує колишній комбінатівець Володимир Ільков (нині голова Закарпатського обкому профспілки працівників лісових галузей). — Щороку тут оздоровлювалися сотні робітників та інженерів: у воді, що била з надр землі, виявлено дев’ять важливих для зцілення здоров’я елементів і в допустимій нормі радон. Після приватизації лісокомбінату і припинення його діяльності водолікарню розграбували. Тепер я щасливий, коли бачу, що об’єкт відновлено. Вода знову повертає здоров’я людям, і це найголовніше.

Ініціював відновлення водолікарні підприємець, депутат Закарпатської обласної ради Василь Федурцьо. «Придбав дешево, проте будівництво обійшлося дорого, все зроблено «з нуля», — розповідає Василь Васильович. — Я взяв для будівництва туркомплексу чималий кредит, розраховуючи, звичайно, на майбутню окупність проекту. Деінде, наприклад в Австрії, за такий об’єкт протягом кількох років позичені гроші можна повернути за рахунок прибутків, але я поки що зі збитками. Щоб бути з «плюсами», готовий запрошувати фахівців навіть з обласного центру, і вдаюся до цього».

Основна причина слабкої наповненості об’єкта — його важкодоступність, яку пов’язують не з віддаленістю, а з поганим станом доріг. «Хоч би скільки ми про це говорили і писали, вони не стають кращими. Довелося мені купувати і відновлювати списаний з армії бронетранспортер. Ним доставляю до бази людей, які не можуть дістатися своїм ходом», — додає підприємець.

У «Боркуті» доглянутий кожен куточок. Фото автора

В Усть-Чорну, Лопухів, Комсомольськ і Руську Мокру часто приїжджають гості з Німеччини. Тут мала батьківщина кількох тисяч закарпатських німців, предки яких займалися лісозаготівлями. Нині переселилися на історичну землю, але з задоволенням повертаються в улюблені гори, і «Боркут» — місце їхньої зупинки.

Медична сестра Ольга Менджул, наповнюючи ванни, наголошує: радон й інші елементи у воді підвищують тонус тканин і м’язів, активізують процеси кровообігу, поліпшують обмін речовин, допомагають зниженню ваги, позитивно впливають на структуру шкіри. А ще ж є фітотерапія з парою, ароматерапія в сосновому лісі, фізичні навантаження під час сходжень на полонини, кінні прогулянки в сідлі й на бричці.

На тлі багатьох інших закладів усть-чорнянська база видається нетиповою. Тут не чекають дзвінка чи імейла від спраглого клієнта, розуміючи: таких не буває. Самі борються за своїх гостей. Віддаленість від центру не сприяє їхньому потокові, зате активізує до дії.