Після бадьорих рапортів освітянського керівництва про повну готовність шкіл до нового навчального року 1 вересня учнів школи № 2 села Червона Слобода Черкаського району чекав неприємний сюрприз. Адміністрація попросила школярів деяких класів тимчасово не відвідувати навчального закладу. Причина — чимала тріщина в підлозі лівого крила приміщення, яку помітили тільки в перший день навчального року.
У школі навчається 450 дітей. Нині, за словами директора Тетяни Завалко, заняття вихованців старшої школи тривають і в спортзалі, і в їдальні. Заняття частини першачків проходять у Будинку культури. Четверті класи перевели до школи №1, музичної школи, у приміщення районної дитячої бібліотеки.
Начальник районного відділу освіти Людмила Григорчук розповіла, що довелося оперативно ухвалити рішення про всебічну експертизу стану будівлі. Триває демонтаж труб, які виявили під проблемною підлогою. До отримання результатів експертиз робити прогнози щодо обсягу (можливо, доведеться зміцнювати фундамент) і термінів ремонту освітяни не беруться. Натомість планують перевести частину учнів в іншу сільську школу. Організують підвезення і школярів, і педагогів.
Виникає резонне запитання: як же готували приміщення до нового навчального року, якщо жодних проблем не виявили? Людмила Григорчук повідомила, що ще в серпні підписала акт про готовність школи до роботи. Протягом літа у класах і кабінетах проводили поточний ремонт. Якби, мовляв, проблему виявили раніше, наприклад на початку літа, то, очевидно, встигли б усе відремонтувати.
Приміщення школи збудовано 1967 року. Періодично певні ремонтні роботи тут вели, але документації на мережі водопостачання та водовідведення немає. Їхнім станом ніхто не переймався.
— Ми підозрювали, — каже посадовець, — що під підлогою в коридорі пролягають якісь труби. Проте знайти їх тепер, коли з’явилася тріщина, допомогли фахівці Черкасиводоканалу за допомогою приладів. На трубах видно сліди підтікання, тож скільки років волога могла руйнувати фундамент несучої стіни, невідомо. Саме для того, щоб не наражати на небезпеку дітей і персонал школи, вирішили робити комплексну експертизу стану будівлі, а особливо фундаменту й ґрунтів. Ця експертиза обійдеться у майже 150 тисяч гривень, гроші в районному бюджеті є. Депутати райради готові були скликати позачергову сесію, щоб надати потрібну на повноцінний ремонт суму, але вирішили дочекатися результатів експертизи і вже на плановій сесії 7—8 жовтня ухвалити відповідні рішення.
Власний погляд на ситуацію має сільський голова Зінаїда Михайленко:
— Із бюджету села цьогоріч надано субвенцію на ремонт їдальні школи — 280 тисяч гривень. Якби знали, що є така проблема, краще спрямували б кошти саме на її розв’язання. Хоч, гадаю, проблема не нова — про тріщини в школі говорять у селі вже не один рік, та чому це питання не стало пріоритетним під час літніх канікул, і досі не зрозуміло.
Є ще кілька проблем із розселенням учнів. Батьки й педагоги звертаються із проханням прихистити кілька класів у дитсадочку, що поряд, але там триває ремонт даху і стін, що завершиться лише у грудні. Є питання й щодо проведення уроків у Будинку культури: там холодно, бетонна підлога, постійні репетиції. Найкраще було б запросити фахівців, наприклад, санітарної служби, щоб вони надали відповідні висновки про готовність саме цього приміщення. Звичайно, працівники закладів, які перебувають на балансі сільради, готові зробити все можливе, щоб допомогти освітянам у цій ситуації, проте хотілося б одержати офіційні листи від управління освіти з чіткими даними щодо кількості дітей, графіками. Їх, на жаль, поки що немає.
Певні посадовці намагаються перевести цю проблему в іншу площину й спрямувати невдоволення батьків на сільського голову й депутатів сільради, нібито саме вони не хочуть допомогти. Можу це пов’язати навіть із намаганням прискорити об’єднання громад, з яким село поки що не поспішає.
PS Нині в приміщенні школи розпочалися ремонтні роботи. Батьки школярів виносять сміття, копають, вантажать. Очевидно, проблеми з допомогою фахівців незабаром розв’яжуть. Непокоїть, чому про неполадки заявили аж 1 вересня. Чи не варто було потурбуватися про належну експертизу стану приміщення значно раніше? Адже якщо були підозри щодо тріщин, чому ніхто не бив на сполох? Безпека й добробут дітей не сумісні з халатністю й байдужістю.
Ми в Google+