Микола Гоголь ніколи не бував у Закарпатті, однак присвятив яскраві сторінки однієї з повістей тим людям, які населяли цей край — русинам. Розповідь про самобутніх жителів краю за Карпатами ввійшла до повісті «Страшна помста».

Без драбини висоти Гоголя не дістатися. Фото автора

Його зацікавленість краєм, вважають літературознавці, не випадкова. Майбутній геній літератури був одним з учнів Івана Орлая — відомого в Європі вченого-медика, освітнього діяча, педагога та письменника. Іванові Семеновичу було довірено очолити Ніжинську гімназію вищих наук — один із кращих у Російській імперії навчальних закладів, прирівняний до університету. А народився Іван Орлай у закарпатському селі Паладь-Комарівці, ази освіти здобував в Ужгороді та Мукачевому.

Ось і виходить, що шана закарпатців до Гоголя — не позірна, а має історичну основу. До 200-річчя з дня народження автора «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки» і «Тараса Бульби» краяни замовили і встановили пам’ятну дошку. Тож щороку в день чергової річниці приходять сюди, на вулицю його імені, покладають квіти.  У 205-й день народження Миколи Васильовича, який відзначали 1 квітня,  ужгородці вкотре згадували його заслуги перед світовою літературою та Вітчизною. Біля пам’ятного знака зібралися члени національно-культурного товариства «Русь», філологи, журналісти, художники. Не було лише автора знака — 82-річного ужгородського скульптора, дизайнера Олександра Штоколова. Занедужав.

Пам’ятні заходи продовжилися гоголівським вечором, який влаштувала кафедра російської літератури Ужгородського національного університету в бібліотеці студентського гуртожитку №4. Доктор філологічних наук професор УжНУ Наталія Бедзір розповіла, у чому творчість письменника співзвучна нашому часові, як уплинула на сучасних українських і російських авторів. Власну гоголіану — наукові праці, присвячені великому письменникові, описав у живому спілкуванні зі студентами кандидат історичних наук доцент Іван Сенько.

Голова національно-культурного товариства «Русь» Володимир Салтиков пригадав історію появи пам’ятного знака. Шанувальники «Гоголя містичного» заслухалися уривками з творів, які на століття випередили час торжества містерій і фантасмагорій у красному письменстві світу.