Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»

Кому доводилося пару років тому бувати в селі Малий Тростянець Полтавського району однойменної області, де за радянських часів вирощували найкращі в країні томати, не могли не звернути увагу на чудові тамтешні краєвиди, дубові ліси, що тягнуться ледь не до полтавських околиць. Красиві тамтешні місця неймовірно. Проте й там знайшлося вузьке місце, що тривалий час псувало настрій і нерви керівникам і жителям місцевої громади. Поряд із селом, років з двадцять знаходилося звалище твердих побутових відходів, яке завдавало шкоди довкіллю. Селяни неодноразово збиралися його ліквідувати, та не так просто це було зробити, а найголовніше, на це треба було вишукати немалі кошти. Тому лідери новоствореної Щербанівської об’єднаної територіальної громади вчинили мудро — звернулися за допомогою до місцевих лісівників з проханням насадити на місці смітника дубовий ліс, який би зливався із навколишнім фоном. А тим тільки цього й треба було, вони якраз шукали земельну ділянку для того, щоб закласти молодий ліс. Як мовиться, на ловця й звір.

Перш, ніж закласти майбутній гай, у якому співатимуть малотростянецькі та вищевільшанські (від назви села Вища Вільшана) солов’ї, спільними зусиллями провели ре культиваційні роботи, засипали ділянку, що звільнилася, родючим чорноземом. А приблизно через рік працівники в зелених кашкетах із дубовим гіллям на околишах, висадили в нього близько сотні саджанців. Незабаром висадять їх іще близько двох тисяч.

Не тільки для себе стараються, а й для наступних поколінь земляків.