Фахівці стверджують, що за останні три десятки років на Луганщині таких сприятливих умов для врожаю зернових не було. Обережні прогнози віщують урожай не менш як мільйон тонн.

Навіть висота пшениці цього року не традиційна для тутешньої зони.

«Висота сягає 1,5 метра. Друга особливість — те, що в кожному колоску залягло по три, а не по два, як зазвичай, зернятка», — розповідає про особливості цьогорічного врожаю на Луганщині завідувач лабораторії охорони і раціонального використання земель Інституту грунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського Василь Хромяк.

Аграрії Білокуракинського району починають жнива. Фото автора

Перший сніп жнив 2016-го вже зв’язано. В області мають зібрати ранніх зернових і зернобобових на 314,5 тисячі гектарів підконтрольної Україні території. З них 245 тисяч гектарів озимої пшениці.

«Урожайність варіюється від 35 до 50 центнерів з гектара. І може навіть доходити до 80 центнерів — там, де підприємства виконують усі агротехнічні заходи, використовують агротехніку, — каже директор департаменту агропромислового виробництва ОДА Григорій Кравченко. — Тож є надія, що отримаємо навіть мільйон і двісті тисяч тонн врожаю».

Уже зараз в область почали заїжджати зернотрейдери. Торік різниця в ціні закупівлі в Луганській області порівняно, наприклад, із Харківщиною, доходила до 700—800 гривень на тонні.

Ті, хто зумів приберегти товар в елеваторах і продав зерно не з-під комбайна, отримали за нього набагато вищу ціну. Але проблема Луганщини — це «воєнний конфлікт, блокпости та розбиті дороги», за словами керівника обласної військово-цивільної адміністрації Юрія Гарбуза. Він вважає, що протягом двох останніх років область так недоотримала приблизно 40—50 мільйонів гривень у бюджет, і з території «поїхало» майже півмільярда гривень.

Що тут можна змінити? «Вважаю, що на нашій території має зберігатися в Аграрному фонді 100 тисяч тонн продовольчого зерна», — каже керівник області.  Він готовий цю позицію обстоювати перед профільним міністерством, бо так розуміє продовольчу безпеку краю.

А щоб зернотрейдери дали за луганське зерно гідну ціну, домагається від уряду рішення про будівництво залізничної гілки завдовжки приблизно 45 км, завдяки якій буде відновлено сполучення із шістьма елеваторами північної частини області.

Нині майже все зерно, зібране на Луганщині, вивозять на Харківщину, Донеччину, Дніпропетровщину. Там його переробляють, і область уже закуповує борошно, крупи та хлібобулочні вироби. Але тут вважають, що ситуацію потрібно докорінно змінювати. Область має побудувати 5—7 додаткових елеваторів. Терміново потрібен борошномельний комбінат потужністю 300—500 тонн на добу для переробки зерна. Також необхідно відстежувати закупівлі та продаж хлібопродуктів у кожному з районів, щоб підготувати бізнес-план із переробки власного зерна.

Але щоб ці накреслення стали реальністю, потрібно об’єднати зусилля розрізнених сільгосптоваровиробників. Тобто має запрацювати асоціація фермерів або кооперативів.

За словами Юрія Гарбуза, треба поставити завдання знайти такий алгоритм рішень, щоб якщо не цього року, то хоч наступного запрацювала нова дорожня карта розвитку аграрної галузі області, де буде чітко поетапно виписано розвиток аграрного бізнесу до 2020 року.