Коли вже врешті настане той час, що українці зможуть безплатно змінювати оператора, зберігаючи той самий номер телефону? Вочевидь, не скоро, адже оператори мобільного зв’язку подали до суду на державного регулятора — Національну комісію з питань регулювання зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), яка наполягала на тому, що така процедура мала відбуватися без згоди оператора-надавача послуг і бути запроваджена з 1 липня 2014 року.

Скажімо, абонента не влаштовує тарифна політика або більшість знайомих і друзів послуговуються іншою мережею. Цілком зрозуміле бажання змінити надавача послуг, попередньо заручившись згодою нового оператора прийняти до себе такого клієнта.

Однак на перешкоді такому бажанню став суд, який скасував низку положень постанови НКРЗІ. Феміда дослухалася до аргументів операторів. Мовляв, справа ця недешева, адже доведеться витрачатися на створення централізованої бази даних усіх номерів. Відшкодовувати кошти ніхто не буде, а ще ж втрати можливі й від звуження абонентської мережі, якщо клієнт буде вільний у виборі.

Крім того, оператори і національний регулятор не зійшлися у термінах здійснення операції: надавачі послуг хочуть це робити за тиждень, НКРЗІ — за добу. Аби розсудити, хто з них має рацію, слід звернутися до міжнародного досвіду, який свідчить, що зазвичай перехід від одного оператора до іншого відбувається не менш як за тиждень.

Сперечаються сторони й щодо вартості послуги: безплатно чи за гроші. У світі практикують різний підхід. У деяких країнах ця операція справді безплатна, в інших витрати оператору-невдасі частково компенсує його успішніший колега, до якого перейшов абонент. Є ще й такий варіант, коли за перехід платить сам клієнт.

Немає згоди між національним регулятором і операторами й щодо того, як подавати саму заявку на перехід. На переконання НКРЗІ, варто лише написати SMS про свої наміри. Найбільші оператори категорично проти цього. Мовляв, SMS може написати будь-хто, і тоді непорозумінь не уникнути. До того ж, у повідомленні не вмістити аж сім пунктів необхідних даних. Тому найліпше буде подати письмову заяву до центру обслуговування.

Коментуючи ситуацію, гравці ринку сходяться на тому, що послуга вільно переходити до іншого оператора без заміни номера телефону — палиця з двома кінцями. Річ у тім, що у нас обмежена кількість операторів. Та й послуги їхні за якістю майже не відрізняються. До того ж, нині за номером телефону можна визначити, у якій мережі він обслуговується, а отже знати, скільки коштуватиме розмова. Якщо ж номери одного оператора вільно перекочовуватимуть з мережі в мережу, самостійно визначити тариф буде неможливо. Аби не спустошити рахунок на початку спілкування, доведеться уточнювати у співрозмовника, в якій мережі обслуговується його телефон.

Усе це може стримувати бажання перейти від одного оператора до іншого. У Росії, приміром, таку послугу надають уже понад 4 місяці, а скористалися нею лише 0,1% абонентів. Що ж до того, як буде в нас, усе вирішить суд — НКРЗІ подала апеляцію. Якщо Феміда підтримає національного регулятора, послуга стане доступною вже цього літа. Якщо ні — доведеться шукати компроміс з операторами.