Сонячного травневого ранку я кружляла приватним сектором Одеси в пошуках потрібної адреси. Було тихо, аж сонно: вихідний день. Довго блукати не довелося: Борис Херсонський уже стояв біля хвіртки, вітально піднявши руку.

…У невеликій кімнаті, де розмовляємо з ним, — комп’ютер з відкритим YouТube. «Перед тим, як ви прийшли, слухав Бреговича», — каже Борис Григорович. На стінах — народні ікони. — Це хобі, — ловить мій погляд. — Колекціонував, потім віддав другові, згодом знову назбирав. Ось це буковинська, а це чернігівська». Розповідаючи, дивиться так, ніби десь здалеку. Мружиться від спогадів, очі стають вологими, коли йдеться про батька. Цитує напам’ять Гомера, Сковороду, Євангеліє. Кореспондентові «УК» Борис Григорович розповів, чому останню книгу есе «Клаптикова ковдра» він, російськомовний поет, писав й українською, а також про те, як ізоляція в Одесі відкрила для нього нові горизонти та розкритикував одеський традиційний кримінальний міф.

Школа №18 єдина в Сумах і області, яка має статус закладу національних меншин. Директор Олександр Серпенінов розповідає, що нині тут навчаються представники 19 національностей, хоч за 30 років, відколи він на цій посаді, її вихованцями були представники більш як 40.

Нині серед учнів 70 росіян, 15 азербайджанців, 9 узбеків, 6 вірменів, по троє італійців, турків, палестинців, грузинів, персів, євреїв. А ще болгари, швейцарці, чеченці, французи. Одне слово, справжня інтернаціональна сім’я. 

Якби років з тридцять тому хтось сказав, що в магазинах за покупки платитимемо не паперовими грошима, а карткою, більшість із співгромадян навряд чи повірила б. Бо як же обійтися без них, кровно зароблених, затиснутих у руці? А якщо до цієї зручності додати ще й можливість розраховуватися за комунальні послуги за допомогою термінала, то й поготів. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Чужі на власній землі

«…Ридає вітер з України»

«Брати і сестри» вусатого вождя 

Перелік кандидатів у народні депутати України, зареєстрованих в одномандатних виборчих округах № 23, 27, 85, 114, 151, 183, 206 на проміжних виборах народних депутатів України 17 липня 2016 року 

Чи знаєте, що ведмеді… вміють саджати дерева? Маячня, скажете? Анітрохи! У шкільному підручнику з математики за 2 клас умова задачі переконує: «Ведмедик посадив першого дня 4 дерева, а другого — ще 6». Звісно, другокласник повинен полічити, скільки всього рослин посадила тварина. А ще у семирічному віці треба розуміти, як перемотують сувої тканин, замішують будівельну суміш, що робити з центнерами пшениці тощо. Такі задачі, відірвані від життя, чи не щодня доводиться розв’язувати українським школярам з 1 класу.

Шкільні програми досі перевантажені термінами, визначеннями, не зрозумілими маленьким школярам. А ще цілим возом зайвої інформації, неточностей, повторів. Щоб нарешті поліпшити ситуацію, у Міністерстві освіти і науки вирішили змінити шкільні програми з усіх предметів й під час літніх канікул винесли їх на розсуд громадськості. Батьки й учителі найменших учнів поділилися з «УК», що саме потрібно першочергово змінити. 

Український форум з енергоефективності «Фонд енергоефективності. Ключовий START-UP УКРАЇНИ» відбувся вчора на території НСК «Олімпійський». Він став своєрідною комунікаційною платформою для діалогу у сфері енергоефективності між владою, бізнесом, міжнародними партнерами, експертним середовищем, місцевим самоврядуванням і громадськістю.

Відкривав зібрання й презентував концепцію та мету Фонду енергоефективності віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, який переконував, що ця структура — крок до європейських стандартів виробництва, постачання та споживання енергії в нашій країні. 

Під час червневої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи стало помітно, що дедалі більше депутатів уникають заяв про відповідальність російської влади за окупацію Криму та війну на Донбасі. Натомість гучніше в кулуарах та сесійній залі лунають заяви про необхідність міжпарламентського діалогу з Москвою. 

Останні цифри про кількість постраждалих від кишкової інфекції в Ізмаїлі повідомив на своїй сторінці в соцмережах міський голова Андрій Абрамченко. Понад 200 постраждалих досі перебувають у лікарнях. Дорослих пацієнтів через 2—3 дні переводять на амбулаторне лікування. Дітей, а це більш як половина загальної кількості хворих, лікують у стаціонарі. 

Реагуючи на надзвичайні обставини, керівництво міста відкликало з відпусток лікарів, розгорнуло додаткові ліжко-місця у класах однієї з місцевих шкіл. Комунальники проводять дезинфекцію подвір’їв у приватному секторі. За версією фахівців, саме звідси у місто пішла зараза. 

У Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» відкрилася виставка «Масовий голод 1946—1947 років у радянській Україні», присвячена трагічній даті в історії України. Після її презентації відбувся «круглий стіл» за участі провідних науковців академічних інститутів, музейників та архівістів, яких об’єднує дослідження історії голодоморів в Україні. «Урядовий кур’єр» поцікавився останніми висновками науковців, записами спогадів про ті події, напрацюваннями співробітників музеїв та архівів, виданнями з цією тематикою.