Це найголовніший принцип, яким керується лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук під час своїх концертів. Від початку війни це вже був його 156-й виступ перед українськими воїнами і перший в колективі 46 окремої аеромобільної бригади ДШВ ЗСУ. Та він пообіцяв: не останній.

Серед інших подарунків Святослав Вакарчук отримав нарукавний знак 46 оаембр

Щирий у словах, відкритий до спілкування, у потертих джинсах і простій куртці, він якось не вписується в уявний шаблон зірки. Куплена в найближчому кіоску кава у пластиковому стаканчику, яка впродовж усього його виступу стояла поряд на стільці, й бувала в бувальцях гітара доповнювали образ «свого хлопця», сусіда, товариша.

Із перших слів Святослав тримає аудиторію на вервечці взаємодовіри, взаєморозуміння й поваги. Навіть холод у залі, який змушував музиканта раз по раз стискати пальці й дмухати на них, не вплинув на загальну атмосферу імпровізованого акустичного концерту. Струни звучали, наче натягнуті нерви, а воїни всотували кожну ноту, й всяк думав про своє, наболіле, домашнє. Це своєрідний боєкомплект для серця кожного, хто потребує моральної віддушини й перепочинку.

Колективне фото на згадку про зворушливі моменти зустрічі

«Мені є з чим порівнювати, адже я бував і буваю в цих краях часто, — промовляє Святослав. — І бачу, як життя поступово, але невідворотно повертається сюди. І це завдяки нашим захисникам. Саме тому назви бойових підрозділів, зокрема вашого, які визволяють нашу землю від російських окупантів, буде золотими літерами вписано в новітню історію України».

Зі сцени звучали переважно нові пісні з характерним для Вакарчука тремтінням тембру й надривом голосових зв’язок. Іноді здавалося, що холодна погода й тривалі переїзди змусять його зламатися. А ні… «Червону руту» йому вже підспівувала вся переповнена зала, в декого до горла підступав клубок спогадів, у когось зволожилися очі.

А Святослав запрошував до мрій… Прогулянок Львовом під уявний аромат кави… Вів набережною Ялти під супровідний крик чайок, де відбудеться один з його майбутніх концертів. І це неодмінно буде, навіть швидше, ніж більшість може уявити.

А поки що присутні змогли здійснити принаймні одну свою мрію: сфотографуватися з кумиром. Усі разом і кожен окремо. Натомість десантники на знак вдячності вручили музикантові цінні подарунки з емблемами бригади та ДШВ. Була там і фірмова кава від 46 оаембр, яка смакує по-особливому…

«Вогню вам у серцях, холодного розрахунку в головах і фортуни», — побажав Святослав Вакарчук українським десантникам.

 Юрій МЕДУНИЦЯ,

офіцер служби зв’язків з громадськістю 46 оаембр,
для «Урядового кур’єра»
(Фото автора)