-
Федір АЛЕКСАНДРОВИЧ: «Російський дятел» — про Чорнобиль, Майдан, мене як Дон Кіхота й Шерлока Холмса в одній особі»
Цього року Гран-прі в номінації документальних фільмів на престижному кінофестивалі «Санденс» (США) здобула стрічка «Російський дятел», у якій відображено новий погляд на причини Чорнобильської аварії. Фільм представила Велика Британія, однак усі події картини розгортаються в Україні — із зони відчуження поступово перетікають на Євромайдан. Автор ідеї фільму та його головний персонаж — київський художник-постановник Федір Александрович.
-
Оминули тільки упівців
ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:
Фашизм від країни Рад
Світоч духовності на берегах Дніпра
Правдолюбів до прапороносців не записують -
Браво, «Дніпро»! Чао, «Динамо»
Подобається це комусь чи ні, але треба визнати очевидне. Вихід до вісімки найсильніших у другому за значенням турнірі Старого Світу — це межа для нинішньої молодої команди київського «Динамо» та її головного тренера. Потрапити до півфіналу Ліги Європи, отримавши такого серйозного конкурента, як італійська «Фіорентина», лідер української Прем’єр-ліги зміг би тільки завдяки щасливому збігу обставин.
-
Ми досягли швидкості, але якою ціною?
У 1774 році англійський хімік Джозеф Прістлі поставив такий дослід: під скляний ковпак помістив мишу, дав їй достатню кількість їжі. Миша, використавши кисень під ковпаком, померла. Прістлі змінює умови досліду: під ковпак помістив невеличку живу рослину — м’яту. І вона врятувала миші життя.
Людина за добу споживає 500 літрів кисню, а за рік — 180 000 літрів. Річну норму кисню однієї людини забезпечують 10—12 дерев середнього віку за весь період вегетації. Один листок дуба має 70 мільйонів клітин, кожна з яких має 60 штук хлорофілових зерняток, а кожне хлорофілове зернятко – це фабрика кисню. Один листок дуба за 5,5 місяця життя виділяє кисню стільки, скільки треба одній людині, щоб дихати сім діб. Один автомобіль таксі за вісім годин роботи спалює кисню стільки, скільки потрібно одній людині, щоб дихати цілий рік. За один рейс Київ — Париж літак спалює 40 тонн кисню. Ми досягли швидкості, але якою ціною?
-
Наука Донбасу: врятувати і зберегти
Напевно усі розуміють, що Донбас — це не тільки шахти й металургійні заводи. Аби промисловість працювала й розвивалася, необхідний потужний науковий потенціал, який здатен забезпечувати підготовку кваліфікованих кадрів для виробництва, його модернізацію, екологічну безпеку та інше. Та й повсякденне життя багатонаселеного краю важко уявити без розвитку різних галузей науки: від медицини до філології. Усе це було на Донбасі до певного часу.
-
Держпідприємства підуть з молотка
Кабінет Міністрів планує залишити в державній власності понад 250 компаній, решту держпідприємств мають приватизувати. Про це нещодавно заявив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.
На жаль, цей сектор економіки є одним з головних осередків корупції в країні. Він завжди був годувальником політичних еліт, партій, фракцій, де керівника призначали за квотним принципом. Для боротьби з цією проблемою уряд ухвалив рішення щодо конкурсного відбору на посади керівників всіх держкомпаній. А Мінекономіки зобов’язав їх відкрити фінансову звітність. -
Франція посилює нормандський формат
Найцікавішу і найзмістовнішу частину офіційного візиту глави нашої держави до Франції було залишено на десерт. Ним і стала довгоочікувана зустріч президентів двох країн, у центрі уваги якої був пошук шляхів для врегулювання конфлікту на Донбасі й посилення ролі ОБСЄ в цьому процесі.
Усі говорять про припинення вогню, відведення важкого озброєння, звільнення заручників, безперешкодний доступ ОБСЄ на небезпечні ділянки лінії розмежування. -
Протидія корупції залежить від свідомості кожного з нас
До Києва голова Центрального антикорупційного бюро Республіки Польща Павел Войтунік прибув на запрошення Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Однак у його порядку денному передбачено й зустрічі з Головою парламенту Володимиром Гройсманом, міністром юстиції Павлом Петренком, міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим та директором Національного антикорупційного бюро Артемом Ситником.
-
Науковцям повернуть пенсії, які були до 2011 року
Нагадаємо, що з 1 квітня цього року науковцям-пенсіонерам, які оформили пенсію до 1 жовтня 2011-го, почали нараховувати виплати в розмірі звичайних трудових. А якщо вони продовжують працювати, то й ці виплати отримують не повністю, а лише 85%. Тому, наприклад, викладачам вишів стало невигідно залишатися на роботі, й вони почали масово звільнятися, причому прямо посеред навчального року.
Отже, щоб не допустити відтоку кваліфікованих кадрів із галузі, за ухвалення законопроекту №2528 про внесення змін до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» (щодо збереження науково-педагогічного кадрового потенціалу країни) в цілому проголосували 308 народних обранців. Проте до 31 грудня 2015 року пенсіонерам-науковцям виплачуватимуть тільки 85% пенсії.
-
Алла ЖАРІНОВА: «Україна впевнено робить європейські кроки на ниві інтелектуальної власності»
За даними експертів, 30—50% галузі телебачення та відеоконтенту контролюють нелегальні гравці. Збиток від цього державі й правовласникам становить приблизно 1 мільярд гривень на рік. У 2013-му Україна очолила «Список 301», до якого належать країни з найвищим рівнем піратства у світі, але у 2014 році експерти через лояльне ставлення до подій на сході нашої країни не включили її до цього списку.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ