Кожен десятки разів чув з високих трибун думку про необхідність конституційних змін, без яких наше існування приречене. Разом з тим українці неодноразово вислуховували і твердження про те, що наш Основний Закон, ухвалений Верховною Радою 18 років тому (28 червня 1996 року), — найкращий якщо не у світі, то у Європі напевне. Майже ідеальний документ, біда лише в тому, що він не виконується. 
У політиків постійно сверблять руки перекроїти Конституцію під свого лідера чи певну партію. Ситуація нагадує таку собі гойдалку: хитнуло в один бік — отримайте парламентсько-президентську модель влади, у другий — будемо з президентсько-парламентською формою правління. Коливання легковажного маятника підриває авторитет Основного Закону, дискредитує його. Запевнення Петра Порошенка в тому, що новий президент є прихильником парламентсько-президентської форми правління, дає сподівання — питання узурпації влади залишиться у минулому. 

Обсяг реалізації деревини в круглому вигляді за 2000-2013 роки 

Днями в Будинку уряду відбулась відеоконференція за участі заступника міністра екології та природних ресурсів Олександра Настасенка, директора департаменту заповідної справи Ігоря Іваненка та представників громадськості: заступника голови Національного екологічного центру Олексія Василюка, директора Українського товариства охорони птахів Олега Дудкіна. Відеоспілкування проходило з науковцями, експертами, представниками громадських об’єднань, громадських рад при облдержадміністраціях Дніпропетровська, Харкова, Львова та Одеси. 

Організатори об’єднали в «Сцені українського авангарду» живопис, графіку та ескізи для вистав, які надихають мистецтво і дизайн презентаційного життя і в ХХІ столітті.
Залишимо поза межами статті, які досягнення науки вплинули на явища авангарду, котрий пошматував канони класичного мистецтва. У творах експозиції, окрім специфіки таланту, заявлені соціологія кольору і динамічний ритм сільського креативу. Новаторство концепцій теж сприяло тому, що наші митці стали лідерами світового мистецтва.
Нині, коли етично-естетичний провокатив став складовою сучасного арту, пересічного глядача вразять, напевно, тільки суми, за які продають на світових аукціонах твори декого з цієї когорти художників. 

Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ)з країн світу в економіку України за перший квартал цього року зменшився порівняно з аналогічним періодом торік на 6,3% — до 52,2 мільярда доларів. Серед причин такого спаду — незрозуміла на початок року економічна політика, поширене рейдерство, політична невизначеність і протистояння внаслідок неоголошеної війни з Росією. Потрясіння не сприяють тиші, яку люблять гроші. Воєнні дії на сході країни відлякують інвесторів. 

До здобуття Україною державної незалежності цю масштабну історичну подію офіційна влада воліла замовчувати. Та і як можна було згадувати, коли битва, а радше її результати, проливала небажане світло на історію начебто безхмарних взаємовідносин двох сусідніх народів.
Понад те, нищівна поразка північного сусіда стала історичною раною для російських вояків і водночас — своєрідним зубним болем для науковців, громадськості, всіх, кого цікавить минуле Батьківщини.
Кілька років тому один із відомих ведучих російського телевізійного каналу назвав сюжет про річницю битви «Опа, опа — війна під Конотопом». В’їдливо мережачи плетиво з вигаданих аргументів і фактів, він усіляко виляв журналістським хвостом, намагаючись із поразки зліпити таку-сяку пластилінову кулю. 

По нашій Угоді про зону вільної торгівлі. Цього тижня відбудеться підписання другої частини Угоди між Україною і ЄС, а саме всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Політичну частину Угоди було підписано два місяці тому, і це підтвердило беззастережність українського курсу на європейську інтеграцію. Президент підпише економічну частину угоди, і немає сумнівів у тому, що ця Угода і є планом реформування української економіки. 
Яке завдання зараз перед нами стоїть? Це конкурентність української продукції, це якість українських товарів, це доступ цих товарів на європейські й інші ринки і це створення робочих місць у країні. У короткостроковій перспективі нам треба вжити заходів стосовно реальних змін як структури української економіки, так і якості українських компаній, змін стандартів і формування українського продукту, який за своїми якостями і за своїми стандартами повністю відповідає європейським вимогам. Це дасть нам змогу у середньостроковій перспективі збільшувати обсяги експорту і завойовувати нові ринки.

Завдання дуже амбітне, але іншого шляху для України, ніж той, який передбачено Угодою про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС, немає. Це правильний шлях, де українська економіка стає частиною великого інтегрованого простору ЄС.

Україна має невідкладно провести ратифікацію Угоди про асоціацію з ЄС, щоб уникнути можливого скасування торговельних преференцій, наданих Євросоюзом у березні. Про це на семінарі «Угода про асоціацію — можливості для українського бізнесу» заявив керівник управління програм допомоги в Представництві ЄС Ендрю Разбаш.
Як відомо, ця поважна організація планує підписати економічну частину Угоди про асоціацію з Україною 27 червня.
Європосадовці почали поспішати: ще зовсім нещодавно вони очікували ратифікації цього документа Верховною Радою України лише у вересні 2014 року.  Ендрю Разбаш пояснює такі дії тим, що необхідно встигнути завершити цю важливу справу до серпня, бо 1 листопада спливає термін дії пільгового режиму, введеного ЄС для потрапляння українських товарів та послуг в європейські країни. 

Ні для кого не є таємницею, що, з одного боку, водії автівок не бажають платити гроші за паркування, а з іншого — власники паркувальних майданчиків не квапляться доводити їх до ладу, а тим паче встановлювати паркувальні автомати. 

Новий закон про зміни правил паркування спрямований на те, аби, по-перше, притягнути до відповідальності водіїв, що відмовляються сплачувати за паркування. А по-друге, контролювати власників таких майданчиків, а вони мають обладнати їх паркоматами і не ховатись від сплати коштів до бюджету. 

З активізацією бойових дій і наближенням небезпеки до Луганська колега з Донецької області написала: насамперед запасайтеся водою. А й справді! Залишитися в місті без центрального водопостачання — величезна проблема в будь-який час. А тут на вулицях стріляють! Тож вирушаю по воду, аби зробити запаси. Виявляється, тепер це заняття схоже на полювання.
Через бої на околицях Станиці Луганської другий день у місто не приїжджають водовози. Сусіди, «озброєні» пластиковими бутлями, так само кружляють мікрорайоном, шукаючи питну воду. Пункти продажу очищеної води закриті. Ми, обганяючи одне одного, прямуємо до супермаркету. Але це поки що паніка. У магазинах — шеренги п’ятилітрівок. Що ж, продавці будуть у виграші.