Чернігівщина — аграрний край. Тож економіка області залежить від урожаїв. Кілька років тому тріумфальними здавалися три мільйони тонн зерна, а цьогоріч зусилля спрямовано на новий рекорд, що, як передбачено, сягне чотирьох мільйонів тонн.

Серед зернових найбільшу рентабельність має насіння соняшнику. Торік вона становила 44,6 відсотка. І це зрозуміло, адже олія — продукт, без якого не обходиться жодна українська кухня. Отже, висновок напрошується сам: найбільший прибуток можна одержати, лише споруджуючи зерносушильні та переробні підприємства. 

Напередодні воєнного конфлікту на сході нашої країни сім’я Закірових у рідній їм Кадіївці (тоді — Стаханові) виховувала двох власних дітей і п’ятьох прийомних. У серпні 2014 року батьки разом із дітьми переїхали на українську територію в Лисичанськ. Тут купили будинок, і вже під новим дахом у родині з’явилося ще семеро хлопчиків і дівчаток, які залишилися без батьківського піклування, а доля їх розкидала по інтернатах і притулках. 

Над столичною станцією метро «Героїв Дніпра» невідома особа (а це реалії нашого життя, коли власник ховається в тіні) зводить торгово-розважальний центр. Вночі так гатять, що у ближніх будинках неможливо спати, тріщать стеля й стіни підземки. Ніхто не зважає на те, що новобудова закоркує Оболонський проспект, який екологи постійно визначають найзабрудненішим місцем у Києві. Після зведення торгово-розважального центру цю магістраль зовсім не продуватимуть вітри… 

Після прогнозу відомого народного синоптика Леоніда Горбаня різко піднялися ціни на батареї й теплий одяг. За його передбаченнями, цьогорічна зима має бути сніжною, морозною і затяжною. Похолодання й дощів зі снігом слід очікувати вже наприкінці жовтня. А сніг випаде в середині листопада. Грудень буде сніжним і холодним. Найбільшого морозу слід очікувати в січні, на Водохреще. Також морозним буде лютий. Мерзнутимемо аж до кінця березня.

Цього тижня означений законопроект заплановано подати до Верховної Ради. Тільки спершу змінений антикорупційний проект цього документа має затвердити Кабінет Міністрів. За кілька днів до засідання уряду ці норми додатково обговорено членами уряду під час спеціально організованої наради. На захід Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запросив як представників контролюючих органів, так і народних депутатів із профільних комітетів, підприємців, керівників бізнес-асоціацій і громадських організацій. 

25 вересня Міжнародна спільнота відзначила День людей із вадами слуху. Як живеться їм в Україні? Які вони мають проблеми, чи завжди спроможні їх розв’язати, якої потребують допомоги?

Вітчизняна лор-статистика свідчить: в Україні на кожну тисячу новонароджених одне немовля має вроджені вади слуху, а ще одне набуває їх до першого року життя. Причини різні: спадковість, травма, невдале лікування та навіть наслідки вакцинації. 

Розпочавши святкування недільного вечора, юдеї, які з’їхалися до Умані, продовжили їх уночі та впродовж наступного дня. Саме цього дня, за юдейськими віруваннями, Всевишній вписує ім’я та подальше майбутнє до Книги життя. Хасиди ж палко вірять: якщо зустріти Рош-га-Шана на могилі цадика (праведника) Нахмана, якого поховано в Умані, весь рік буде щасливим. 

Як кореспондент газети «Радянська Житомирщина» та ведучий телепрограм Житомирської облдержтелерадіокомпанії у 80—90-х роках минулого століття я об’їхав, як кажуть, вздовж і впоперек всю Житомирщину. Траплялося бувати і на півдні цього чудового поліського краю. Зокрема в селі Карпівці Чуднівського району, де започатковує свій біг річка Тетерів. Здавна цей населений пункт славився музично обдарованими жителями, а також хмелярами. У Карпівцях діяв на той час відомий на всю Україну хмелерадгосп. Його трудівники постійно вирощували високі врожаї хмелю, посідаючи у своєрідному змаганні з колегами з бердичівського хмелерадгоспу «Рея» (теж Житомирської області) чільні місця. 

«Як приємно дивує Вільнюс! Купуємо на зупинці у кіоску воду. На вітрині півлітрова пляшечка — 55 центів. Водночас продавчиня просить 65. На наш здивований подив відповідає: 10 центів депозит. Цю пляшку ви потім можете здати», — приблизно такими словами розпочиналася моя розмова з приятелькою опісля її повернення з відпустки. Виявляється, там щодня в звичайнісіньких магазинах усі охочі і, що не менш важливо, успішні та пристойні (судячи з вбрання), приходять із сумками й обережно запихають в автомат — зовні як кавовий — пластикові й скляні пляшки, бляшанки. Про те, що процес переробки розпочався вдало, засвідчують гучні звуки — автомат швидко згинає «весь непотріб», а скло в автоматичному режимі спрямовує до іншого відсіку. 

Перетин лінії розмежування залишається дуже важким випробуванням для жителів Донбасу, які з різних причин вирушають у цю непросту поїздку. І смугасті шлагбауми, довжелезні автомобільні черги біля КПВВ, іноді аж занадто прискіпливі перевіряльники та сварливі й роздратовані подорожні нарешті залишаються позаду. Змучені люди полегшено зітхають: «Пронесло!» Причому в цей момент ті, хто подорожують із тимчасово окупованих територій до України, навіть не підозрюють, що для них певні труднощі лише розпочинаються. Це стосується людей похилого віку, які невдовзі навіть зазнають неабиякого психологічного удару. Адже побачене ними на власні очі в Україні разюче відрізняється від того, у чому їх переконують ось вже майже три роки. І тому сказати, що вони почуваються обдуреними, — це нічого не сказати.