Про те, що керівництво Міністерства охорони здоров’я розпочало робочий тиждень з підготовки документів, потрібних для розмитнення вакцин і лікарських засобів, які вже надійшли до України, представники ЗМІ дізналися в ході спеціально організованої селекторної наради. Цей захід керівники відділів МОЗ та структурних підрозділів з питань охорони здоров’я держадміністрацій усіх областей і міста Києва присвятили обговоренню найгостріших питань.

Перше з них стосувалося наявності імунобіологічних препаратів для проведення планових щеплень, реєстрації сироваток та забезпечення лікарськими засобами закладів охорони здоров’я. Друге — стану підготовки до проведення державних закупівель лікарських засобів і медичних виробів у 2016 році у межах виконання державних програм та комплексних заходів програмного характеру. 

 Ухвалення урядом постанови «Про внесення змін до Регламенту Кабінету Міністрів України» покликано вдосконалити процедуру підготовки урядових рішень.

Міністр Кабінету Міністрів Олександр Саєнко так прокоментував згадане рішення: «Внесені зміни до Регламенту передбачають декілька важливих речей. По-перше, впроваджується процедура розгляду проектів актів на засіданнях уряду та урядових комітетів відповідно до щоквартальних планів-графіків. Це дасть змогу зробити роботу системнішою. По-друге, встановлюються чіткі терміни погодження проектів актів Кабміну зацікавленими центральними органами виконавчої влади. Мінімальний строк — один день на погодження актів з невідкладних питань, максимальний — один місяць. По-третє, запроваджується принцип погодження за мовчазною згодою — якщо у встановлений термін зацікавлений орган не висловив зауважень щодо проекту акта, він вважається погодженим».

Попри посушливе літо, урожай зернових цього року очікується традиційно високий — на рівні 61 мільйона тонн, уточнив президент Асоціації фермерів та землевласників Іван Томич під час прес-конференції «Чи залишить посушливе літо українців без врожаю?» 

Поява в населеному пункті довгоочікуваного нового садочка, приведення до ладу занедбаного стадіону чи парку, освітлення вулиць, ремонт доріг. Перелік таких дуже важливих для нормальної  життєдіяльності громади інфраструктурних об’єктів можна продовжувати. Але потреби завжди потрапляють у залежність від фінансових можливостей. І якщо в місцевий бюджет не закладуть видатки на певні цілі, то й чекати їхньої реалізації марно. 

Хабар завжди менший, аніж очікуваний з нього зиск. Три мільйони гривень для першого заступника голови державного підприємства «Західукргеологія» (НАК «Надра України» Держслужби геології та надр Міністерства екології й природних ресурсів) за сприяння у наданні спецдозволу на користування надрами мали б у підсумку принести хабародавцю значно більший капітал. Про затримання посадовця «на гарячому» оперативниками управління захисту економіки й слідства Нацполіції у Львівській області нещодавно повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Тривають слідчо-оперативні заходи.

На чому сподівається «відігратися» підприємство, яке вирішило розпочати експлуатацію наф?тогазового родовища з кількамільйонного хабара? Приміром, на ухиленні від аукціону з отримання спецдозволу на право видобутку. Це заощаджує майбутнім надрокористувачам чималі кошти. Плюс емоційний бонус, що вдалося круто обійти усіх конкурентів. 

Курс на енергонезалежність на Черкащині взяли ще два роки тому. На сьогодні споживання природного газу в області зменшили майже на 37 відсотків. Про це повідомив голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко. Черкащанам стала в пригоді обласна програма підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоносіїв. Передбачені програмою заходи дадуть змогу не тільки ощадливо використовувати енергоносії, а й сприятимуть залученню нових, альтернативних джерел.

Як розповів директор департаменту містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства облдерж?адміністрації Сергій Демиденко, за період дії програми реалізовано 664 заходи. Це зокрема заміна вікон та дверей, утеплення фасадів та покрівель, заміна котлів, систем опалення та багато інших заходів на загальну суму 66,77 мільйона гривень. Приділяють увагу й розвитку відновлюваної енергетики. Черкащина — одна з п’яти регіонів України, де найбільше діючих малих ГЕС. 

Газомоторне паливо має велике соціально-економічне значення для столиці. Кожен другий автомобіль у Києві заправляють газом. Однак цей величезний ринок обсягом 4 мільйони заправлень не врегульований. Від цього найбільше потерпає легальний бізнес, адже створюється сприятливий грунт для численних зловживань. Про це заявляють у Першій київській асоціації скрапленого газу і виступають за діалог між бізнесом, владою різних рівнів, організаціями споживачів для встановлення у столиці прозорих конкурентних правил гри на ринку автомобільного газу. 

Як констатує голова Першої київської асоціації скрапленого газу Олександр Приступов, влада не встигає за розвитком ринку. За його словами, 50%(?) автомобілів у Києві споживають газ, тоді як у Туреччині, світовому лідері з газифікації, — 40%. 

У серпні-вересні 100 років тому на горі Лисоня, що неподалік міста Бережани на Тернопіллі, тривали кровопролитні бої. На герць з російським агресором тоді стали Українські Січові Стрільці, які з початком Першої світової війни створили добровольчий легіон. Вони разом з австро-угорськими загонами в той час зупинили тут наступ противника на місто, завдавши йому значних втрат. Проте й для усусів Лисоня стала стрілецькою Голгофою — чимало з них загинули, зазнали поранень або полону. Цих лицарів української волі пам’ятаємо, шануємо їхню військову доблесть і честь.

Уперше меморіальний курган на Лисоні насипали 1927 року. Тодішній польській владі це не сподобалося, вона забороняла тут зібрання, а її посіпаки неодноразово розкопували могилу-символ, нищили хрест. Совіти теж прагнули стерти з пам’яті українців стрілецьку славу. Не вдалося — дивом у 1970-х роках на горі вберегли поховання від розорювання. А в липні 1989 року на Лисоні зібралося велелюдне віче, вперше замайоріли синьо-жовті прапори. Через рік — теж уперше задзвонили дзвони, відправили панахиду за полеглими Героями. 

Те, що переживають котячі герої і ВІН, нагадує різнобарвний калейдоскоп, у якому є і жорстокі воєнні сцени, і розважливі та мудрі роздуми, й іскрометний гумор. Останнім пересипані чи не всі сторінки, бо хоч би що хто казав, а коти — особливі персонажі зі своєю мовою, поглядом на їжу, комфорт, судженнями про господарів, сусідів.

Можна повідати про фінал повісті, але краще, якщо про нього дізнаються самі читачі. Бо всі, хто прочитає твір, одержать повчальні уроки — насамперед добра, порядності, людяності. 

Навряд чи хоч когось із громадян України залишило байдужим рішення сейму Польщі про визнання Волинської трагедії 1943 року геноцидом поляків з боку українців. Чимало наших співвітчизників вважають цілком адекватною відповіддю внесення на розгляд Верховної Ради «дзеркальної» постанови, якою згадуване криваве польсько-українське протистояння теж оголосять геноцидом, але вже з боку поляків щодо українців.

Наших громадян (незалежно від їхньої національності) чи не найбільше образило те, що скандальне рішення ухвалено у країні, яка вже традиційно є нашим неофіційним адвокатом у Євросоюзі. Однак не варто забувати як про потужне проросійське лобі у Польщі, так і про те, що згадуваний проект ухвали сейму перебував на її розгляді вже щонайменше кілька років.