За роки незалежності Збройні сили та інші військові формування України отримали півмільйона призовників, що пройшли військовий вишкіл в автошколах і спортивно-технічних клубах Товариства сприяння обороні України (ТСОУ). Цифра може (і повинна) значно зрости в непростих нинішніх умовах. Для цього у нас є все: кваліфіковані викладачі, матеріальна база, яку вдалося зберегти, незважаючи на інколи відвертий тиск та нерозуміння. Потрібне лише хоча б мінімальне держзамовлення на підготовку найбільш затребуваних фахівців. Це дасть змогу синхронізувати щоденну роботу з реальними потребами армії.   

За деякими даними, в Україні в тіньовому обігу перебуває щонайменше половина готівки, випущеної Національним банком. Здебільшого ці гроші обертаються в торгівлі, й у середньому їх «прокручують» разів зо два на місяць. Ідеться про сотні мільярдів гривень на рік, які навіть у нинішніх податкових реаліях мали б поповнювати бюджет десятками мільярдів. Насправді ж надходить у багато разів менше. 

Зрозуміло, без дієвого контролю за готівковим обігом в оптово-роздрібній торгівлі отримати належні державній скарбниці кошти нереально, так само, до речі, як і захистити права споживачів. Завдання не таке вже й складне — просто кожний продаж на конкретному торговому місці має фіксувати реєстратор розрахункових операцій (РРО), тобто касовий апарат. 

Модна колекція, як довершена картина: у ній кожна деталь має бути припасованою до загальної ідеї, не випадати із спільного контексту, поєднуватися з іншими елементами, не повторюючи їх, і заодно творити єдине ціле.

У такому разі глядачі обов’язково завважать, що вона виконана на одному подиху. І щоб переконатися в цьому, достатньо навіть 15 хвилин — саме стільки часу відводять  учасникам Українського тижня моди його організатори.

Сміття нині в епіцентрі життя в Україні: якщо не воно саме, то принаймні сміттєві баки. Одні такий спосіб народної люстрації схвалюють, інші — критикують. Та от проблема: сміттєві баки під радами різних рівнів зовсім не змушують депутатів замислитися про сміття в прямому значенні слова — а ми в ньому вже потопаємо. Судіть самі: щороку в Україні утворюється 13 мільйонів тонн (або 60 мільйонів кубометрів) відходів, які «залягають» на 10 тисячах гектарів землі. І це ще, так би мовити, вчорашня статистика. 

Чи не найбільших економічних втрат, пов’язаних з недружніми діями Росії щодо нашої країни, зазнають вітчизняне сільськогосподарське виробництво та харчова промисловість. РФ вже давно розпочала «полювання» на українську продукцію, запроваджуючи всілякі заборони на імпорт наших товарів та обкладаючи митами. 20 вересня цього року уряд РФ ухвалив постанову про можливе встановлення мит на українські товари за 350 тарифними лініями, з яких 80% стосується саме нашого агропромислового комплексу.
Цим самим РФ лякає Україну, яка підписала угоду з ЄС щодо зони вільної торгівлі і має чималі квоти на постачання сільгоспсировини та продуктів харчування у Європу в безмитному режимі. І ще рік на імпорт європейських товарів до нашої держави діятимуть мита. Таким чином, ЄС дав Україні шанс за цей короткий проміжок часу «підтягнути» свою сільгоспсировину та готові продукти харчування до європейських стандартів та активно знаходити нові ринки збуту. Звісно, це дуже дратує Росію.

Узяла гречки жменьку, а проголосувала серденьком. Це одне з гасел, які використовують креативні соціальні мережі, закликаючи громадян віддавати свій голос не за того, хто підкуповує продуктовим набором, а за того, чия програма вам найбільше підходить. Воно фактично не заперечує: давали і дають, брали і беруть, але сумління таки стає на бік правди.  

Зібрання Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк провів у форматі селекторної наради з головами облдержадміністрацій. Присвячене воно було початку опалювального сезону. У керівників НАК «Нафтогаз України», НАЕК «Енергоатом» глава уряду спитав, як монополії забезпечуватимуть українців теплом і світлом. Мінпаливенерго доповідало про можливості проходження зимового сезону та наявність у країні вугілля.
«У нас у сховищах близько 17 мільярдів кубометрів газу. Також тривають реверсні поставки з країн-членів ЄС. Поки що тимчасової угоди з Росією не підписано, переговори перенесено на 29 жовтня. Стокгольмський арбітражний суд прийняв до провадження додаткову позовну заяву України про винесення тимчасового рішення у справі між «Нафтогазом» і «Газпромом», — повідомив Арсеній Яценюк. 

Президент України
Звільнив 
Призначив

Днями у Брюсселі відбулися чергові тристоронні газові перемовини між Україною, Росією та ЄС. Участь у них брали енергетичний комісар Євросоюзу Гюнтер Оттінгер та енергетичні міністри: України — Юрій Продан, Росії — Олександр Новак.
Як заявив представник ЄС по завершенні зустрічі, сторони попередньо погодилися на ціну 385 доларів за тисячу кубометрів до кінця березня 2015 року. Водночас Росія продовжує наполягати на принциповому для України питанні: щоб цю ціну формували за допомогою знижки, яку російський уряд встановлює своєю постановою. Україна ж хоче спеціального документа з фіксованою ціною, а не прив’язки до контрактів 2009 року.

Цьогорічний опалювальний період буде особливим  — «під акомпанемент» потреби економити природний газ. Енергоносії ж у структурі тарифів на житлово-комунальні послуги становлять до 70—75%. Нині Україна серед європейських країн — лідер нераціонального використання енергоресурсів. Отже, необхідно змінити ситуацію, до того ж не на шкоду комунальному комфорту. Тим більше, що в Україні є і проекти, і напрацювання. Що потрібно зробити? «Урядовий кур’єр» присвятив цій темі спеціальний додаток «Теплий дім».