Це стало можливим завдяки підтримці галузі першими особами держави, а також мудрим управлінським рішенням зі спасіння авіапрому, що пожвавили ринок, вважають аналітики.
Свідчення того, що галузь починає виходити з кризи, як зазначила старший аналітик Dragon Capital Таїсія Шепетко, — збільшення чистого доходу ДП «Антонов», за підсумками 9 місяців 2011 року на 32% (до майже 2 млрд грн) і операційного прибутку — на 23% (до 287 млн грн) порівняно з  аналогічним  періодом  2010 року. 

Історія зберегла прізвища перших українців — Василя Єлиняка та Івана Пилипіва, що прибули до канадійського Монреаля на судні «Орегон» 17 вересня 1891-го. Обоє з  Небилова, тодішнього Калуського повіту, а нині Рожнятівського району Івано-Франківської області. Наступного року приклад земляків наслідували ще сім родин  з того самого села. В одній з них —  Василя Яціва — 14 лютого 1893 року народився син Франко. Це і була перша українська дитина, народжена в Канаді.

Так вітчизняна кіногалузь не розкошувала вже давно: цього року коштів на її розвиток держава виділила вп’ятеро більше, ніж торік,  — 111 млн грн. На наступний рік планується виділити загалом 176 млн грн (з них 160 млн — на створення й поширення національного фільму), повідомила на підсумковій прес-конференції голова Державного агентства з питань кіно Катерина Копилова.

Суддівський комітет УЄФА призначив 12 арбітрів, які наступного літа судитимуть 31 матч Євро-2012 в Україні та Польщі.
Завдяки рішенням Міжнародної ради футбольних асоціацій вперше в історії чемпіонатів Європи у суддів будуть додаткові помічники. Таким чином триватиме експеримент із залученням двох асистентів арбітра за воротами. 

Це можна називати безстроковою благодійною акцією, назва якої винесена в заголовок. Але більш влучно, як на мене, — Божою справою.
Саме таку справу торік у липні започаткував голова Рівненської облдержадміністрації Василь Берташ, передавши маленьким пацієнтам онкогематологічного відділення обласної дитячої лікарні свою місячну заробітну плату. А ще закликав кожного жителя області в міру власних можливостей допомогти дітям та їхнім батькам. 

Навчально-спортивна  база «Закарпаття» стала місцем проведення Всеукраїнського семінару фізкультурно-спортивного товариства «Колос». У Береговому посланці з усіх регіонів країни — голови обласних рад, директори навчально-спортивних баз обмінялися думками, як діяти в ситуаціях, коли порушуються права власності на нерухоме майно. Як вирішити іншу проблему: інфраструктура товариства, що була збудована та утримувалася за рахунок колгоспів і радгоспів, сьогодні часто опиняється наодинці зі складною дійсністю.

акий новорічний подарунок  франківці підготували для своїх юних глядачів, взявши за основу сценарій Євгена Шварца. Цілком виправданий жанр вистави — мюзикл: спокійні, мрійливі й веселі пісні (автори музики — Юрій Кондратюк і Вікторія Васалатій), легкокрилі й жваві танці надали дійству сучасності й динамічності.

Ось тільки його пролог із Дідом Морозом і Снігуронькою видавався якоюсь мірою непевним. 

На жодному з футбольних чемпіонатів не минається без хуліганських витівок надміру емоційних фанів. Але ж перед ними ворота стадіону не закриєш! Трапляються, на жаль, і серйозні злочини. Вгамовувати особливо неадекватних болільників доводиться різними методами, іноді й через суд. Аби привести їх до тями й водночас наочно продемонструвати, що може чекати на правопорушників у майбутньому, суди позбавляють їх волі на термін від місяця до півроку.

Високі ціни й далеко не завжди відповідна якість продуктів харчування на ринках Черкас уже давно обурюють покупців. Приміром, свинина на центральному ринку нині коштує від 40 до 55 гривень за кілограм, сало — по 25—30, курячі тушки — по 33 гривні, кисломолочний сир — по 28—30, сметана — по 28 гривень. Причому ці продукти далеко не завжди найвищої якості. Скажімо, молочне тут явно не від надійного, перевіреного виробника. 

Усе життя тримаю собак… Тридцять літ тому дворняжку Сільву навчив багатьом фокусам, у тому числі — шукати закинутий у траву сірник. Тримав спанієлів — зовсім безтолкових і справжніх майстрів мисливської справи… Мав курцхаара Білку, кличку якої у місті знали краще, ніж моє прізвище… За Радянського Союзу ввіз дратхаара Омара — «для поліпшення крові». Бо представники цієї  породи, що на Волині фактично «товклися» навколо потомків ще трофейної собаки Василя Сталіна, гостро потребували цього. Кажу це авансом для тих, хто може подумати, що я — собаконенависник...