«Сьогодні день народження святкує народний депутат (далі йде прізвище і перелік ще деяких його статусних регалій)… Його вітають трудові колективи, освітяни, медики…» Ось таке пафосне вітання пролунало з радіоприймача під час ефіру обласного радіо одного з регіонів України. Подумалося: десь я схожий стиль вітання чула. А, згадала. Щось подібне було в кінці 70-х — на початку 80-х, коли ювілеї відзначали партійні чиновники. Їх теж вітали абстрактні «трудові колективи, медики, освітяни…» Не пам’ятаю, що далі йшло в радіопрограмах тоді, в 1970—1980-ті, але в цій програмі після інформації про те, хто вітає і що бажають нардепу, залунала пісня.

Та щойно вона закінчилася — знову зазвучало те саме повідомлення про день народження депутата. А після нього радіо вжарило… «Ламбаду». Трохи смішно стало. Депутат — і «Ламбада»! Знущаються на радіо з того державного мужа чи що? А ще смішніше стало, коли одну «Ламбаду» змінила інша, тобто з іншим виконавцем, а далі — ще одна, уже не англійською, а, здається, італійською.

Нині ми лідируємо на світовому ринку соняшникової олії, посідаємо друге місце за експортом зернових. Загалом понад чверть у товарній структурі експорту України припадає саме на аграрну продукцію. Водночас конкурентні позиції останньої на зовнішніх ринках нестабільні не лише через коливання цін у світі, а й внаслідок незавершеності процесів адаптації до європейських вимог щодо якості та безпечності харчових продуктів. Це зазначали в Мінагрополітики, розробляючи концепцію державної цільової програми розвитку АПК до 2020 року.

У цьому документі також підкреслено, що споживання основних продуктів харчування на одну особу в нашій країні менше від раціональних науково обгрунтованих норм, зокрема молока — на 42%, м’яса — на 34, рибної продукції — на 30, плодів — на 30, винограду у свіжому вигляді — на 75%. Відчувається також недостатність високоякісних продуктів для лікувально-профілактичного харчування дітей. А нинішній рівень агротехнологій не забезпечує отримання екологічно безпечних продуктів.

Попри те, що 70-та сесія Генеральної Асамблеї ООН відкрилася 15 вересня, її порядок денний у сфері сталого розвитку після 2015 року ухвалювали з 25 по 27 вересня. До цієї амбіційної програми була прикута увага понад 150 світових лідерів. Стратегічне майбутнє міжнародного добробуту вирішували у штаб-квартирі ООН. Порядок денний із 17 надважливих цілей ухвалено до 2030 року. В документі-плані прописано намір повністю викорінити бідність і голод, забезпечити загальний доступ до освіти та соціальної рівності.

На цій сесії перше місце в залі засідань праворуч від голови заходу зайняла Тувалу. Такими були результати жеребкування, проведеного Пан Гі Муном серед країн-членів Генасамблеї ООН. За тихоокеанською державою в Полінезії делегації інших країн розсідалися в алфавітному порядку.

Традиційне спілкування глави уряду зі співгромадянами у десятихвилинному форматі цього разу стосувалося не тарифів, не соціальних стандартів чи економічних реформ. На тлі початку активної фази сесії Генеральної Асамблеї ООН Арсеній Яценюк розмірковував про солідарність міжнародної спільноти у боротьбі з російською агресивною політикою, спрямованою на дестабілізацію ситуації не лише в Україні, а у всьому світі.     

Україна цінує формат нинішнього врегулювання і внесок Німеччини та Франції. Але цей практичний інструмент має бути посилено широким міжнародним союзом на підтримку миру в нашому регіоні та незалежності нашої країни, зазначив Прем’єр.

Що маємо нині? Так звану контрабанду, коли за участі, зокрема військових і правоохоронців, багато товарів потрапляє на непідконтрольну Україні територію Луганщини й далі  — у торгові мережі бойовиків. А якщо створити логістичні центри, які дають змогу людям з окупованих територій купувати товари на тиждень-два для сім’ї, для власного споживання? То було б вигідно насамперед Україні. Про це йшлося на виїзному засіданні Комітету ВР з питань запобігання і протидії корупції, яке відбулося у Сєверодонецьку. 

Облаштовують перший такий центр за допомогою міжнародних організацій на Луганщині у Новотошківському. А ось перший пішохідний пункт перетину лінії розмежування в області відкрити можна, і вирішено це зробити у Станиці Луганській. Керівник обласної військово-цивільної адміністрації Георгій Тука заявив, що проаналізує, як той пункт діятиме.

Вплив угоди з ЄС на українську економіку, зокрема сільське господарство, експерти оцінюють по-різному. Хтось говорить про небезпеку втрати вітчизняного виробника агропродукції, а хтось — про шанс для нових можливостей. Про ризики для аграріїв розмірковують співробітники  Інституту економіки та прогнозування НАНУ. 

Час від часу в пресі з’являються повідомлення про відмови приватних перевізників безплатно перевозити бійців АТО. Географія таких конфліктів різна: Київ, Житомир, Новоград-Волинський Житомирської області, Запоріжжя. На одній з автостанцій речі інваліда АТО викинули з автобуса, на іншій водій не пустив в автобус кількох бійців, які їхали на реабілітацію. У Запоріжжі трапилося й навпаки: водій не взяв плати за проїзд із військових і дав їм грошей.

 Восьмий фестиваль сучасного мистецтва «Гогольfest», що відбувся із 17 по 27 вересня, задіяв 14 павільйонів в «Експоцентрі України». Просунуті митці знаходять такі локації, які екзальтують творчий потенціал для впливу на глядача, що звик до чогось традиційного, або для якого площини мистецтва — екзотична територія. Саме такий Влад Троїцький — беззмінний ідеолог і організатор «Гогольfest’у», найбільш брендового огляду актуального мистецтва. Хоч саме такого мистецтва не вистачає в Україні для масштабного огляду, і фестиваль презентував задосить сталих, традиційних форм.

Троїцький анонсував, що бюджет фестивалю складається на 2% з державних коштів, на 4% спонсорських, решта — за рахунок квитків. З майже 500 запропонованих подій чимало були безплатними. Найдешевший квиток коштував 20 гривень, а найдорожчий на балет Stabat Mater з Денисом Матвієнком — 500. Троїцький зекономив на волонтерській команді, яка обслуговувала фестивальні події, навчивши її сучасного менеджменту.

На гру  проти «Олімпіка» Мірча Луческу  випустив основний склад «Шахтаря». Перед матчем  Ліги чемпіонів із французьким ПСЖ відпочивав лише Шевчук,  якого замінив Ісмаїлі, а  Кучерові, якого не було в стартовому складі, швидко довелося виходити на поле замість Гладкого, щоб зацементувати захист після вилучення Ордеця.

Отож гірники більшу частину матчу проти земляків провели у меншості. Та змогли виграти: двічі відзначилися з пенальті, а ще раз — після положення поза грою. Алекс Тейшейра оформив черговий дубль, а Даріо Срна став рекордсменом чемпіонатів України, провівши свій 196-й матч у ролі капітана. Утім, аналізувати цей матч варто не лише експертам та кураторові суддівського комітету ФФУ, а й, приміром, езотерикам. 

Щоразу, простуючи Хрещатиком, згадую про окупований німцями Київ. Оскільки на цій вулиці працюю, то переживаю минуле щодня. Відчуття причетності до трагічної сторінки улюбленого міста загострюється під час бабиного літа, коли сонечко дарує перехожим останні теплі промені. Саме в цей час понад сім десятиліть тому в давньому місті над Дніпром розквартирувалися тисячі зелених мундирів.

Перехожі й не здогадуються, що в моїй уяві на якусь мить постають картини з книжок «Бабин Яр» Анатолія Кузнецова чи «Оті два роки… У Києві при німцях» Дмитра Малакова. Уже не побачимо старого Хрещатика, знищеного восени 1941 року організованою підпільниками пожежею. А до оновленої вулиці ми так звикли, що здається вона непорушною. Тодішнім киянам до першого вибуху будівлі на розі Хрещатика і Прорізної теж здавалося, що нічого жахливого не станеться, бо німці — народ культурний, а більшовики дали драла. Але вже невдовзі центральна і деякі прилеглі до неї вулиці лежали в руїнах.