Єгор Дементьєв займається велоспортом з 10 років. До того як потрапити у паралімпійський спорт, досяг успіхів у звичайному. Та  2011 року  потрапив у ДТП: в Донецьку спорт смена збив автомобіль. Зазнавши компресійного перелому хребта, Єгор провів у ліжку чотири місяці. Це поставило під загрозу його подальшу спортивну кар’єру. Та завдяки підтримці рідних і тренерів він звівся на ноги. А вже 2012-го в Лондоні виграв золоту медаль. Сьомого змагального дня у Ріо Єгор Дементьєв став триразовим паралімпійським чемпіоном. До здобутої раніше  найвищої нагороди на треку додав «золото»  в індивідуальній гонці з роздільним стартом на шосе. 

Комп’ютерні технології в Україні — один з найперспективніших і найвагоміших чинників розвитку економіки. Третє місце (попереду — металургія і агросектор) за внеском у ВВП країни — це серйозна заявка на те, щоб бути серед державних пріоритетів. Тож потрібен державницький підхід до цієї галузі, усіляка підтримка розробників, зокрема й моральна. Це дасть надію на збереження найкращих і найперспективніших фахівців. До речі, за деякими підрахунками, лише за роки незалежності з України виїхали десятки тисяч ІТ-спеціалістів (деякі соціологічні дослідження свідчать, що таких 50 тисяч). Ясна річ, це відбувається тому, що в Україні бракує гідної оплати праці IT-шників, належної уваги і фінансування розвитку цього важливого науково-технічного напряму. Тим часом науковий потенціал цієї галузі в Україні є одним з найпотужніших у світі. 

За інформацією СБУ та Мінсоцполітики, понад 400 тисяч внутрішньо переміщених осіб, яким з початку року було припинено всі виплати, не підтвердили свого проживання на підконтрольній території. А кількість переселенців та суми соцвиплат і субсидій за всіма категоріями їх отримувачів на базах даних 24 (!) державних відомств різняться. «Урядовий кур’єр» спробував разом з авторитетним фахівцем з’ясувати, як саме діють схеми злочинного присвоєння шахраями-«переселенцями» коштів, призначених для справді нужденних, де можуть бути шпаринки, крізь які, за прогнозами Мінфіну, просочуються майже 60 мільярдів гривень бюджету на незаконні соціальні виплати і субсидії.  

Проект Державного бюджету на 2017 рік буде подано до Верховної Ради   15 вересня відповідно до  норм Конституції. Принаймні про це з упевненістю заявив, анонсуючи проведення спеціального засідання уряду для затвердження цього проекту документа, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він нагадав міністрам, зокрема й представникам Міністерства фінансів, яке має завершити всю необхідну роботу, що пріоритетами проекту бюджету є фінансування оборонного комплексу, реалізація проектів, пов’язаних з інфраструктурою та енергоефективністю, підтримка аграріїв і освітня сфера. 

Фінансування сектору безпеки та оборони наступного року, зважений розподіл коштів — ці питання стали наріжним каменем засідання РНБО напередодні внесення до Верховної Ради проекту головного кошторису держави на 2017 рік.

«Ключова позиція, яку ми повинні забезпечити цим проектом державного бюджету, — 5% ВВП має бути зафіксовано на видатки оборони і безпеки», — підкреслив під час зібрання Президент Петро Порошенко. — Цього року я буду уважнішим до виконання ще одного рішення Ради національної безпеки і оборони — щоб 3% із цих 5% було спрямовано винятково на оборону. Загальна цифра фінансування становить 129 мільярдів гривень». 

Парламентські вибори у Росії, які відбудуться цими вихідними, можуть виявитися нелегітимними, оскільки будуть проведені й в анексованому Криму. Адже світова спільнота засудила російську окупацію Кримського півострова, кваліфікувавши її як кричуще порушення міжнародного права. До речі, це вперше у новітній історії на окупованій території відбудуться вибори до парламенту держави-окупанта. Наприклад, у Нагірному Карабасі ніколи не проводили виборів до законодавчого органу Вірменії, а на Північному Кіпрі — до парламенту Туреччини. 

То чи всюди освіта серед пріоритетів уваги чиновників на місцях? Однозначно — ні. Інколи це «ні» заходить у такий глухий кут, що міністр освіти і науки Лілія Гриневич акцентувала на цьому увагу народних депутатів під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

Зокрема посадовець наголосила, що питання з організацією опорних шкіл та закупівлею шкільних автобусів дуже повільно вирішують на місцях: навіть надані з державного бюджету 200 мільйонів гривень на оснащення опорних шкіл, а також 600 мільйонів гривень на шкільні автобуси осіли в місцевих бюджетах без реалізації. Це, як-то кажуть, суто конкретика — візьми і купи. То що вже казати про значно складніші (в уяві тих посадовців, які не звикли одразу братися до справи, а то й саботувати) завдання, які полягають у роз’ясненні тих чи тих рішень центральної влади. 

Нині великого резонансу набули вирубки лісів у заповідній зоні, зокрема на Закарпатті. «Лисі» гори неабияк тривожать місцевих мешканців, адже через це, кажуть вони, виникають повені, інші природні катаклізми. Люди розповідають, масове винищення дерев відбувається незаконно. Тим більш тривожно, коли «під ніж» ідуть насадження у заповідних зонах. Як зупинити це ганебне явище і взагалі поліпшити стан наших лісів? Про це говоримо з т.в.о. голови Державного агентства лісових ресурсів України Христиною Юшкевич. 

Реформа з децентралізації, яку уряд схвалив ще на початку квітня 2014 року, вже позначилася на розвитку та соціально-економічній ситуації українських областей. Волинь у цьому процесі — на восьмому місці в Україні. 

В усі часи запорукою існування будь-якого суспільства чи народу була його енергетична незалежність. І невід’ємною складовою цього комплексного визначення завжди було виробництво продуктів харчування, що забезпечувала домашня худоба. На теренах нашої держави — сіра українська худоба, акліматизована й адаптована за тисячоліття до місцевих умов, стійка до стресів і захворювань. Рятувала вона наших предків у голодні роки, тому що давала продукцію, навіть коли їла очерет і рогіз. Окрім цього, бики (воли) були основною робочою і тягловою силою для селян. Існували навіть поняття «тяги» й «нетяги». Якщо нетяга, значить, бідний, залежний. Мусив позичати волів, щоб зорати поле, зібрати врожай, виконати роботи по господарству.