• Олег ГРОМОВ

    Налітай, подешевшало!

    Світовий ринок житлової нерухомості на початку року дуже нагадує торішню картину: квартири і будинки в Європі й Америці продовжують дешевшати, а в Азії, навпаки, дорожчають. Але остання теж може піддатися загальносвітовим тенденціям. Там можлива різка зміна настроїв.  
    Нещодавно міжнародні інформаційні агенції розповсюдили цікаве повідомлення, що в Європі можна придбати деяку житлову нерухомість лише за $2 тис. «УК» вирішив з’ясувати, чи справді це так.

  • Інна КОВАЛІВ

    Михайло ГОНЧАРЕНКО: «Психологічний стрес під час перевірки — ін’єкція від хабарництва»

    Незалежно від того, скільки років дитині — три чи вісімнадцять, вибір навчального закладу — вельми відповідальний крок. Адже батьки завжди прагнуть, щоб їхні діти здобули якісну освіту і в дитсадку, і в школі, а особливо в коледжі чи університеті.  
    Розмаїття подібних закладів вражає — на будь-який смак і гаманець. Втім, чи всі вони пропонують своїм вихованцям гідні умови для навчання та надають відповідні знання? Як не потрапити до дитсадка з комірником-медсестрою або до вишу без приміщень і викладачів, розповідає голова оновленої Державної інспекції навчальних закладів  Михайло ГОНЧАРЕНКО.

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Чернігівці і кияни можуть залишитися без води

    Відомо, що тиха вода греблі рве. А стічна — роз’їдає труби, перетворюючи сірководень, що міститься в ній, на сірчану кислоту: майже 8 кілометрів залізобетонних труб напірного каналізаційного колектора, які проходять від міста Чернігів у заплаві річки Десна до очисних споруд уже півстоліття, на деяких ділянках просто розчиняються в агресивному середовищі. А це весь час загрожує викидом неочищених стічних вод у  поки що чисту річку, яка дає 70% питної води для киян.  

  • Олексій МИХАЙЛИЧЕНКО: «З Гуллітом нам було про що згадати»

    Він непогано відпрацював на футбольному полі — перемагав у чемпіонатах Союзу, Італії і Шотландії. Піком його кар’єри став 1988 рік, коли вихованець київського футболу виграв золоті олімпійські медалі Сеула, «срібло» чемпіонату Європи в Німеччині, а потім додав до цих трофеїв звання кращого футболіста країни. Завершивши кар’єру, Михайличенко заявив про себе на тренерській ниві — очолював київське «Динамо» і збірну України. Торік у жовтні Олексій повернувся в рідний клуб у новій якості — спортивним директором.  

  • Владислав КИРЕЙ

    Повернути щастя бачити

    Забезпечити не тільки область, а й усю Україну кваліфікованими оптометристами — таке завдання поставив перед собою Черкаський медичний коледж. 12 випускниць, які кілька місяців тому роз’їхалися по різних містах, розповідає директор навчального закладу Інна Губенко, — перші ластівки нової когорти фахівців. Про них заклад уже одержує добрі відгуки. А нині тут навчається вже другий потік — 17 курсанток, які мають фахову підготовку фельдшерів та медичних сестер, оволодівають тонкощами професії оптометриста.  

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Катерина ФЕСИК: «У нашому музеї сама собою розкривалася обручка з волоссям Миколи Гоголя»

    Одному із «семи чудес Полтавщини» — Полтавському краєзнавчому музею — 120 років. Біля його витоків стояли вчені й митці світового масштабу — Василь Докучаєв, Володимир Вернадський, Вадим Щербаківський, Василь Кричевський, Іван Зарецький. Тут побували президенти і прем’єр-міністри, дипломати і космонавти. Тільки за останні 20 років заклад відвідали 6 мільйонів громадян України та зарубіжжя. За цей час музейну скарбницю поповнено на 25 тисяч експонатів. А загалом колекційна збірка налічує їх близько 300 тисяч!  

  • Оксана ГОЛОВКО

    Анатолій ТИМОЩУК: «Нас надихає подвиг Греції»

    Віце-капітан збірної України Анатолій Тимощук розповів uefa.com про підготовку України до Євро-2012, рівняння на збірну Греції, Олега Блохіна та суперників по груповому турніру.
    — Ажіотаж в Україні навколо Євро зростає з кожним днем. Я це прекрасно відчуваю навіть у Мюнхені. Про це говорять і мої друзі, рідні, з якими постійно спілкуюся. Ключові теми розмов — квитки на ігри, якість стадіонів. Люди справді чекають на початок турніру. І це ще не межа. Словом, під час Євро очікую божевільної підтримки наших співвітчизників. При цьому, гадаю, що будь-яка збірна, яка виступатиме в Україні, не матиме нагоди скаржитися на відсутність уваги фанатів. 

  • Валерія НАЛИВАЙКО

    «Навчайтеся прекрасного — допомагайте дітям!»

    Його мета — зібрати кошти на лікування двом тяжкохворим дітям Владові Стефанишину й Олександрові Семеніхіну. Тож до 17 квітня на Соборній площі лаври триватимуть майстер-класи флористів з декорування великодніх кошиків, уроки писанкарства від майстринь прикладного мистецтва Ольги Сахно та Наталії Лимаренко, вітражного розпису й етнічного танцю від гурту «Буття». Відвідувачі можуть не лише споглядати і купувати готові вироби, а й самі творити прекрасне — наприклад, власноруч оздоблювати кошик.  

  • Георгій КОСИХ

    Легендарний тренер Гавриїл КАЧАЛІН: «Я недаремно прожив свій футбольний вік»

    До цієї звитяги наших футболістів привів один із найкращих тренерів в історії вітчизняного футболу — Гавриїл Дмитрович Качалін. 30 років (щоправда з перервами) він простояв біля керма радянської збірної. Це досягнення перевершити вже ніколи й нікому не вдасться. За цей час перша збірна СРСР провела 74 матчі, в яких здобула 47 перемог, 15 ігор звела внічию і лише 12 разів програла. А очолювана ним олімпійська команда зіграла сім зустрічей — шість перемог і одна нічия.  

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Прадідів великих правнуки — байдужі?

    Чи випадкова закономірність, чи закономірна випадковість, але два факти, про які нижче, збіглися в часі. Спершу в своєму архіві знайшов записник студентських років, у якому збереглися розповіді моїх дідуся Трохима та бабусі Марії по маминій лінії.

    Перечитав, як у 70-х роках розповідали про своїх батьків, відповідно Дмитра та Василя — про їхню роботу в полі й коморі, виховання синів і доньок, про те, як ті наприкінці ХІХ століття поїхали до Криму по сіль (хоч і не вважали себе чумаками). Повертаючись назад, завернули до однієї гостинної корчми, на радощах відзначили вдалу поїздку (адже до рідної хати залишалося якихось два десятки кілометрів) та й… заснули на чумацькому возі. Добре, що воли трапилися тямовиті: без «водіїв» доставили вантаж і пасажирів до самісінького двору. Ох і «нагоріло» ж потім обом від рідні…