НОУ-ХАУ

Студентка дослідила, як за допомогою мікроорганізмів можна утилізувати побутові відходи

Ганна Бура - тепер уже випускниця Дніпродзержинського державного технічного університету (ДДТУ) і магістр за спеціальністю "промислова біотехнологія" - давно зацікавилася впливом мікроорганізмів (бактерій, грибів тощо) на різні види речовин. Відомо, що за допомогою бактерій отримують, зокрема, кисломолочні продукти. За кордоном останнім часом широко використовують мікроорганізми в текстильній промисловості (у нас цей напрямок ще потребує розвитку). В Україні поки що бактерії долучають головним чином у харчовій та фармацевтичній галузі.

- Мені ближче екологічний напрямок. Зокрема, переробка сміття й очищення довкілля, - говорить Ганна.

Курсова робота дівчини стосувалася очищення навколишнього середовища від нафти, а точніше - деградації ксенобіотиків, тобто чужорідних природних речовин, які за допомогою людини введені до кругообігу речовин. Дипломна (магістерська) робота студентки називалася "Дослідження умов розкладу різних видів побутового сміття за допомогою мікроорганізмів".

- Є запатентовані російськими вченими добавки до мінеральних добрив, що розчиняють целюлозу. З однією дипломницею ми вже досліджували розклад саме целюлози за допомогою біоактивного грунту. А з Ганною ці дослідження розширили на різні види побутового сміття, - розповідає науковий керівник Г. Бурої, доцент ДДТУ Олена Головей. - Ганна - старанна студентка, всі роботи вона виконувала сама. Диплом зроблений на "відмінно", на високому рівні.

Молода дослідниця взяла зразки вати, лушпиння цибулі, паперу, тонкої синтетичної тканини, плівкової обгортки від цукерки, пластикової плівки і розклала їх у чашки Петрі (спеціальні блюдця для дослідів), засипала біологічно активним грунтом (звичайний грунт з додаванням соломи та спеціальних мінеральних добрив). Досліди тривали 150 днів. Вони показали: папір (целюлоза) розклався на 70-й день, вата (теж целюлоза) - на 80-й, цибулиння - на 80-й. Синтетична тканина потемніла, у плівкової обгортки погіршилася структура, з'явилися ознаки розкладання, тобто відбувалася біодеградація. І сприяли цьому бактерії, здебільшого з групи Pseudomonas.

- Ми довели, що є альтернатива спалюванню та розкиданню сміття. Його можна просто засипати грунтом. Однак побутові відходи треба сортувати. Якщо їх не чіпати, біопроцеси відбуватимуться стихійно і створюватимуть небезпечні речовини, такі як діоксини і фурани, - пояснює Ганна Бура. Наше звалище в Дніпродзержинську горить за рахунок біопроцесів, їх ніхто не вивчає. А якщо процес спрямувати в потрібне русло, будуть нешкідливі речовини.

За допомогою бактерій і сортування сміття можна отримувати з органічних фракцій біогаз, із целюлози - добрива, з пластику - синтетику. Одержані після переробки бактеріями добрива можна використовувати для рекультивації грунтів. Усе це давно відомо і застосовується в інших країнах, однак у нас чомусь ніяк не втілюється в життя. Ганна Бура та її науковий керівник стверджують, що головною метою їхньої роботи було привернути увагу до відомого, але забутого процесу.

- У результатах досліджень, які моделювали природні процеси, для мене було дивовижним, що синтетична тканина практично за 5 місяців уже напіврозкладена. Якщо раніше пластик розкладався 30 років, то тепер ці процеси прискорені через атмосферний вплив - кислотні дощі, радіацію. Тобто природа сама себе почала рятувати. І нам слід у неї повчитися, - вважає Олена Головей. - Подальші дослідження в цьому напрямку бажано об'єднати із напрацюванням технологів і хіміків.

Наразі дослідниці не зверталися щодо використання здобутих результатів ні до підприємців, ні до міської влади. На їхню думку, впровадження науки в життя не є завданням учених. Головне - провести досліди, перевірити дію відповідних процесів і показати це громадськості. Тож, можливо, влада та бізнес звернуть увагу на очевидне розв'язання болючої для Дніпродзержинська екологічної проблеми, тим більше, що в цьому напрямку місто має певні зрушення.