Завтра вітатимемо з професійним святом медиків. Кожному з нас колись у житті Бог послав такого Лікаря, котрому ми завдячуємо якщо не життям, то здоров’ям — своїм або своїх близьких. Буде багато по-справжньому теплих і щирих слів, побажань і подяк за їхні світлі голови й золоті руки. А коли свято мине, ми всі повернемося в реальність — бідні лікарні, мізерні зарплати і принизливі «подяки» в конвертах.

Бо нинішня система охорони здоров’я — як фальшивий олінклюзів. Бо де-юре медичне обслуговування — безплатне, а де-факто — ау, де він, хоча б один українець, котрий ніколи, нікому й ніде не заплатив за лікування? Чи медик у державній лікарні, котрий не заглядав би у кишеню пацієнтові, а заробляв би відповідно до того, скільки сил і нервів вкладає в роботу?

Війна двох систем

Дослідження засвідчили: за близько 90% ліків люди платять зі свого гаманця, а кожен другий пацієнт не може дозволити собі потрібне лікування або відкладає його саме через брак коштів.

Днями депутати голосами нарешті ухвалили в першому читанні законопроект № 6327, де прописані основні зміни, котрі відбудуться в системі охорони здоров’я. Цей результат народжувався до неможливості тяжко, продираючись крізь липке павутиння популізму та саботажу. «Верховна Рада дуже важко ухвалила в першому читанні законопроект, який запроваджує нову систему охорони здоров'я. Водночас депутати відхилили законопроект №6329, який має запустити нову модель фінансування. А без нього жодних змін НЕ БУДЕ — бо не буде коштів. Це війна двох систем — старої совєтської та нової європейської. Сили зла хочуть не лише заблокувати старт медреформи, а й забрати в українців надію на те, що зміни можливі. Вони хочуть зберегти стару систему охорони хабарів, яка їх влаштовує», — написала тоді на своїй сторінці у Фейсбук в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

«Єдина мета цього законопроекту, — щоб лікар не був злодієм в державі, а якщо до нього черга із пацієнтів, щоб він мав змогу заробити чесно», — сказав у день голосування з парламентської трибуни народний депутат Андрій Журжій.

Суть змін — запровадження британської моделі охорони здоров’я. «Її часто називають бюджетною, хоч в науці вважають одним із видів солідарного страхування. Але головну тезу поста я напишу одразу: якщо ми не перейдемо на пряму оплату (медичних — ред.) послуг, яка передбачена в усіх моделях всіх нормальних країн, то й далі тільки дискутуватимемо про те, яка у британців система — бюджетна чи страхова, а самі залишатимемося у гнилому совку», — відповів на запитання, що саме хочуть запровадити в Україні, заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Як вже писав «УК», зміни передбачатимуть введення трьох списків: зеленого (послуги, які держава оплачуватиме повністю), синього (часткове відшкодування) та червоного (послуги, що не відшкодовуватимуться).

Нетрадиційний формат

Перед внесенням до парламентської зали законопроект пройшов кілька стадій доопрацювань. «Після доопрацювання в уряді та реєстрації у парламенті, вирішили зробити міжфракційну робочу групу. Це нетрадиційний формат, але його утворили, зважаючи на важливість реформи. Це був дуже хороший досвід цивілізованої роботи над текстом», — пояснив у коментарі для «УК» Павло Ковтонюк.

Цікаво, що одночасно з активною роботою в групі, внесенням низки важливих правок, котрі запропонували депутати, основні критики урядового законопроекту — голова профільного комітету Верховної Ради Ольга Богомолець та її заступник, екс-міністр охорони здоров’я Олег Мусій, не надали жодної пропозиції. За словами Павла Ковтонюка, вони надіслали лист, в якому зазначали, що «все погано», але пропозицій не надали. Більше того: Ольга Вадимівна не ходила на робочу групу, хоч і була її членом. Однак на Національній Раді реформ ми почули від неї низку зауважень. Ми їх сприйняли, хоч все це можна було зробити на робочій групі».

Пропозиції, які озвучили під час засідання Нацради також увійшли до законопроекту (зокрема, статті, що визначають державний гарантований пакет, розширили шляхом наведення повного переліку всіх видів медичної допомоги, що входять у цей пакет).

До речі, ані Ольга Богомолець, ані Олег Мусій не голосували за законопроект. Минулого тижня низка громадських організацій («Пацієнти України», «Таблеточки», «Transparency International», «Реанімаційний пакет реформ», «Батьки за вакцинацію» та інші) висунули вимогу звільнити Ольгу Богомолець з посади за саботаж реформи.

Зміни стартують за півроку

Але повернімося до конструктиву. Одна з важливих правок, котрі внесли під час роботи міжфракційної групи, стосувалася власне поняття «страхова медицина». «Були певні положення, які депутати сприймали як такі, що в майбутньому можуть перешкодити впровадження страхування, вони називають страховою медициною модель загальнообов’язкового соціального медичного страхування. Зокрема, в нас слово «страхування» вживалося стосовно тих змін, які ми пропонуємо впровадити. Ми пішли назустріч, принципово модель це не змінює», — каже Павло Ковтонюк.

Крім того, на півроку відклали початок реформи: вона стартуватиме не з 1 липня, а з 1 січня 2018 року: цього попросили самі лікарі, аби плавніше увійти у зміни. Так само введено додаткові антикорупційні механізми: до Національної служби здоров’я, котра укладатиме договори з лікарями на оплату кожного пацієнта, включили наглядову раду, що діятиме від імені пацієнтів.

Одна з дражливих тем: медичні послуги, за які платитиме і держава, і пацієнт. «Без співоплат не можна: у нас, на жаль, 100% медичних послуг не буде покрито державним фінансуванням. Але нині це відбувається нерегульовано, а ми хочемо чітко окреслити поняття співоплат. Наприклад, їх ніколи не буде ані в екстреній, ні первинній чи паліативній допомозі. Вони будуть, наприклад, у разі пологів. За медичну частину пацієнт не платитиме, але за перебування, скажімо, в окремій палаті тощо) — так», — пояснює Павло Ковтонюк. Цю систему планують запустити з 2020 року, тому, кажуть у МОЗ, є час, аби зрозуміти її обсяг та спробувати максимально його зменшити. «Згідно з фінасово-економічним обгрунтуванням, за п’ять років ми хочемо вийти на те, аби оплата пацієнта в загальній частині видатків не була більшою за 13%. Нині лякають тим, що співоплати дуже вдарять по людях. Це неправда. Люди платитимуть набагато менше, ніж нині. Більше того, ми врегулюємо їх так, аби вони були мінімально пов’язані з медичною допомогою, а насамперед бралися за додатковий сервіс (окрема палата) або з звернення без направлення сімейного лікаря», —переконує Павло Ковтонюк. Дороге лікування — таке, як допомога при онкохворобах, гепатитах, серцево-судинні втручаннях тощо — покриватимуться також і з окремих державних програм.

Крім того, серед найпопулярніших побоювань — те, що хабарі лікарям залишаться, попри створення Національної служби здоров’я, котра укладатиме з ними договори на оплату щодо кожного пацієнта. Тобто однак платитимемо двічі: спершу в бюджет, потім — у кишеню медику. Крім того, лікарні можуть спеціально робити гіпердіагностику, аби отримати більше грошей. За словами заступника міністра, адекватність ціни визначатиме Національна служба здоров’я: якщо вона побачить, що в якійсь із лікарень вартість на ту саму послугу значно вища за середньостатистичну, лікарню чекатиме аудит. «Сьогодні є місце для маніпуляцій, оскільки гроші не персоніфіковані й ніхто не може порахувати, досить їх чи ні. Коли ж ми говоритимемо, що за конкретного пацієнта, конкретний, скажімо, апендицит було заплачено певний тариф, де враховано і витратні матеріали, і робота —то вибачайте. Якщо лікар вимагатиме хабара, заклад, в якому він працює, покарають: НСЗ зможе застосувати наступного року економічні санкції, уклавши з ним менше договорів»

По суті, центральна фігура законопроекту — послуга. Лікарні перетворяться на нормальне підприємство, що виробляють послугу і за неї отримують гроші. Це буде найскладнішим у реформі і це є її ядром, те , що треба зробити за наступні три—п’ять років. Медичним закладам на все доведеться подивитися по-іншому. Вони займуться економікою й зрозуміють, що їхній дохід залежить від того, як вони обслуговують а не від того, скільки вибиває їх депутат. І це повна зміна менталітету». Коли прийде усвідомлення, що гроші приносить пацієнт, в лікарнях почнеться конкуренція за нього. А відтак вже з’явиться її рідна сестра — якість.

Насамкінець. Розгляд у другому читанні законопроекту, що несе надію на нарешті людське обслуговування в лікарнях і пристойне життя для медиків, запланований у Верховній Раді на тиждень після 10 липня. І нехай цей текст вийшов не звично-святковим, як зазвичай у переддень професійного медичного свята, добрим подарунком для наших лікарів, гадаю, стане саме можливість чесного й адекватного заробітку в своїй країні.

ЦИФРИ

У Бюджетній резолюції України передбачили додаткові 25 мільярдів гривень на реформу охорони здоров’я до 2020 року. На медичну практику первинної ланки цього року передбачили 55,5 мільярда гривень. До 2020 року сума зросте до 81,2 мільярда гривень. Вони призначені для оплати медичних послуг за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». До 2020 року тариф на одну людину зросте до 450 гривень. Для медичної практики з 2 тисячами пацієнтів це означає 900 тисяч гривень на рік.. Для сільських районів тарифи будуть такими ж, гірських — навіть вищими.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ

Що буде безоплатно

♦ первинна допомога — послуги сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів.

♦ екстрена допомога: якщо ви потрапите до лікарні внаслідок різкого погіршення стану здоров’я (серцевий

♦ напад, інсульт, гострий апендицит тощо), після ДТП чи побутової травми.

♦ паліативна допомога, яку надають смертельно хворим

♦ на 100% з держбюджету оплачуватиметься ведення вагітності, пологи та лікування дітей.

Більше відповідей на запитання стосовно змін можна знайти на сторінці ФБ «Підтримай медреформу» за посиланням
https://www.facebook.com/supportmedreforminua/?ref=page_internal&hc_ref=PAGES_TIMELINE&fref=nf)