Кожен з нас підтвердить, що в достовірності вислову одного з давньогрецьких філософів: «Все тече, все змінюється» — здебільшого немає підстав сумніватися. Хоч трапляються винятки. Наприклад, навіть на восьмому році проросійської окупації Донецька та Луганська, що призвела до появи тисяч загиблих, поранених і знедолених людей, зруйнованих і розграбованих місцевих потужних підприємств, масового безробіття, мізерних зарплат, комендантської години, «підвалів» з катами-садистами та інших реалій ОРДЛО, кремлівська та місцева пропаганда з маніакальною впертістю крутить затерту платівку про заможне і щасливе тамтешнє життя. І додає: а було б ще краще, якби поряд не було України й НАТО.

Що ж, на ідеологічному місцями істеричному антиукраїнському фронті немає навіть натяків на якісь зміни. Брехня, як і на початку гібридної війни, досі виконує роль одного із трьох слонів, на яких вже понад сім років тримається донбаське жахіття, загорнуте в обгортку кольору камуфляжу «рускій мір». Брутальний спосіб поширення і вплив цинічної неправди особливі. Та вони нітрохи не унікальні, бо здебільшого повторюють давно відомий і не зовсім людський досвід.

Якщо не вірите, раджу згадати поведінку тхора, який увечері навідується до курника аж ніяк не побажати курям на добраніч. Хижак, перш ніж застосувати гострі зуби, мерщій наповнює курник таким їдким смородом, від якого кури просто чманіють і втрачають здатність чинити опір чи втікати.

Приблизно так діє токсична проросійська пропаганда, яка за сім років настільки задурманила голови місцевим людям, що вони, небораки, зовсім позбулися можливості критично ставитися до всього, в чому їх невтомно переконують кремлівські та місцеві рупори.

«…впевнено повземо за заданим вектором» 

Нещодавно «міністерство інформації ДНР», яке місцеві жителі глузливо називають «міністерством правди», з гордістю відзвітувало, що торік окупована територія була дуже цікавою представникам світових ЗМІ.

«2021 року було видано 1548 акредитацій 237 представникам засобів масової інформації ДНР та 210 представникам іноземних ЗМІ», — ідеться в повідомленні. Назви видань інших країн автори інформації читачам не стали розповідати. А ось країни, від яких акредитовано журналістів, таки оприлюднили.

«Іноземні ЗМІ 2021 року були представлені такими країнами, як Росія, Велика Британія, Італія, Канада, Австрія». До речі, до цього списку пропагандисти дописали й Україну (?), проте не це змусило заціпеніти людей.

Навіть ті донеччани, які досі з усіх сил удають, що вірять патологічним зразкам кремлівської брехні про російських «іхтамнєт» та українських «карателів», російські танки, гармати та РСЗВ «Град» з місцевих шахт чи наступ України і НАТО на Донбас, надовго замислилися. Ще вчора та пропаганда переконувала, що ОРДЛО вже без п’яти хвилин у складі РФ, сім років російські триколори висять у Донецьку мало не на кожній собачій буді чи нужнику, велетенські кольорові гасла «Навіки з Росією!» чи «Наш дім Росія!» з 2014-го стали невід’ємним атрибутом вулиць і площ, сотні тисяч місцевих людей вже отримали паспорти РФ і голосували на виборах до держдуми Росії, лідери місцевої окупаційної влади стали членами провладної партії «Єдіная Росія». І раптом «наш дім» РФ стоїть у переліку іноземних держав. І це після всього того, як Росія власними ресурсами і силами регулярних військ та найманців-маргіналів по-живому відірвала цю територію від України, окупувала її і, взявши під свій контроль, утримувала в чорному тілі й далі нацьковувала на українців.

Хоч-не-хоч, люди майже чманіють, немов птиця у курнику, попри навіть певний імунітет проти вибриків і викрутасів згубної проросійської пропаганди. Бо якщо РФ — таки іноземна держава, то що вона робить тут, на загарбаній території сусідньої України, де з 2014-го почувається повноцінним господарем?

Певна річ, «міністерство правди» ту інформацію у згаданому контексті називає черговим безумовним успіхом «республіки». Адже пропаганда використовує будь-який привід, щоб переконати в тому, що на окупованій РФ території Донбасу життя людей набагато краще, ніж в Україні. Щоправда, прокремлівські скоробрехи дедалі частіше б’ють мимо. Тому про цілковитий крах сподівань щодо обіцяних 2014 року приєднання до РФ та «процвітання без України» тепер кажуть не тільки пересічні знедолені люди, а й донедавна активні носії проросійської ідеології та зрадники України, які зі зброєю в руках воювали проти неї.

Один із таких — колишній співробітник СБУ,  ініціатор створення незаконного збройного формування — терористичного батальйону «Восток» Олександр Ходаковський недавно чесно поділився в соцмережах побаченим «розквітом» ОРДО.

«Занесло мене сьогодні в такі краї, що кінець цивілізації здавався явищем не таким вже й віддаленим. Якісь напівзруйновані шахтарські селища, зовсім немає доріг, напівзамерзла каша в напрямку руху — і тут раптом школа. Придивився — а прапор російський! І так мені радісно стало: повільно, але впевнено повземо за заданим вектором», — пише він.

Тут майже нічого нового. Бо люди по той бік лінії розмежування навіть без підказки російської пропаганди вже збагнули: чи не найбільшим результатом семи років окупації доводиться вважати російський прапор на ще вцілілих будинках на цій депресивній території.

До речі, про напівзруйновані шахтарські селища в ОРДЛО, гірників та РФ. «Електрослюсарі отримують щомісяця 60—100 тисяч рублів, прохідники  — 75—115 тисяч, гірничі робітники очисних вибоїв — 100—160 тисяч», — бадьоро повідомив днями один із шахтарів Донецька місцевому пропагандистському ресурсу.

Стоп! Невже окупаційна влада зуміла повернути «гвардії праці» давно втрачені позиції щодо престижу праці й високих заробітків? М’яко кажучи, дідька лисого! Отой чоловік розповідав про заробітки на шахтах Якутії, куди з гірняцьких міст і селищ Донбасу останніми роками змушені були податися чимало працездатних людей. Оголошення-заклики до шахтарів на роботу в Якутії й нині висять у населених пунктах регіону. І йдеться не про вахтовий метод, адже російські роботодавці повідомили, що вже зуміли перевезти з ОРДЛО на постійне проживання в Якутію понад 2 тисячі гірників з родинами.

А передувало такому добровільно-примусовому переселенню попереднє зруйнування та розграбування українських вугільних та інших промислових підприємств на окупованій території.

Відкрити КПВВ? Тільки після визнання «Супутника V»!

А що стосується реальних і бодай хоч трохи позитивних економічних та соціальних моментів за підсумками 2021 року, пропагандистські ресурси ОРДО викручуються, як можуть. Приміром, найбільшим досягненням у міжнародній політиці «міністерство закордонних справ ДНР» з пафосом називає підписання угоди про співпрацю із Сирією, точніше, з найбільш впливовою у цій країні політичною силою — партією арабського соціалістичного відродження. Попри гучний пропагандистський галас довкола цього, люди з великим скепсисом зустріли цей «міжнародний прорив» і тісні зв’язки із країною, що й сама вже десять років потерпає від гібридної війни не без участі РФ, делегація якої була на підписанні документа.

Байдужість до цього «прориву» пояснюється тим, що 2021-го, як і протягом інших шести минулих років, люди вперто чекали іншого: чіткої визначеності — увійти до складу РФ чи повернутися до України. Проте нічого такого знову не відбулося.

Не справдилася ще одна найбільша надія 2021 року — відкриття всіх КПВВ ОРДЛО на лінії розмежування. Попри те що в Україні всі пункти пропуску після тимчасового закриття через пандемію коронавірусу знову відкриті ще з листопада 2020 року, окупанти досі тримають кордон на замку. Були сподівання, що КПВВ по той бік лінії розмежування працюватимуть у період тривалих новорічних свят, однак і цього не сталося. На тлі давно відкритих в Україні КПВВ пропагандисти цинічно повідомили про категоричну відмову саме українців пропускати людей з окупованої території. Проте свідомо промовчали, що наприкінці року від ОРДЛО висунули дику вимогу: пропускатимуть людей з «республік», але тільки після того, як Україна… визнає вакцину «Супутник V» російського виробництва.       

До слова, великим розчаруванням став і цілковитий провал масової вакцинації, яку їм на початку минулого року гарантували керівники окупаційної влади. «Супутник V» в обіцяній РФ великій кількості до Донецька так і не дійшов. Від іншого препарату «Супутник лайт» донеччани вже й самі сахаються, бо він має трохи інше призначення. У підсумку велика кількість захворювань і висока смертність на похмурому тлі нестачі в аптеках медикаментів, кисневих масок у лікарнях та медичних фахівців у лікувальних закладах.

Даруйте, але гаплик — доречний термін, який характеризує підсумки намірів і запевнень окупаційної влади та російських політиків про істотний розвиток залізничного сполучення між ОРДЛО та РФ. Нема дурних! РЖД закономірно відмовилася брати участь у цій авантюрі, бо не має бажання потерпати від міжнародних санкцій. А з іншого боку, зруйнована і давно розграбована залізнична інфраструктура «республік» та брак кадрів теж ставили під сумнів цей проєкт.

Що ще? Підвищення комунальних тарифів в ОРДО,

що стало жахом року для тамтешніх споживачів послуг, які їм надають дедалі гірше? Зростання безробіття? Підвищення цін на продукти харчування і збільшення кількості людей за межею бідності?

Пропаганда про це мовчить. Зате голосно розповідає про масову видачу паспортів РФ жителям окупованих територій: торік їх видали найбільше — всього досі їх отримали близько 650 тисяч осіб по той бік лінії розмежування. Проте власники паспортів уже наступного дня після участі у голосуванні за депутатів держдуми Росії зрозуміли, що у Кремлі їх знову цинічно використали. Далеко не вперше, однак, схоже, і не востаннє. 

Насамкінець. Давно очевидно і тому огидно, що умовна вишенька на торті від проросійської пропагандистської кухні — брехня про воєнну загрозу, шпигунів та диверсантів України. Отож на Водохреще вкотре спробував змусити людей зіщулитися не від холоду своєю «екстреною заявою» один із сумновідомих брехозаврів ОРДО Едуард Басурін. Він повідомив про серію терористичних актів на важливих об’єктах «республіки», які начебто ось-ось проведуть спецназівці ЗСУ. «Під виглядом військовослужбовців народної міліції ДНР та сил спеціальних операцій ЗС РФ влаштують теракти на трансформаторних підстанціях, водо- і газопроводах, лініях електропередач, об’єктах промисловості, що мають небезпечні хімічні виробництва. Головна мета цих провокацій — звинувачення Російської Федерації у створенні приводів для розв’язування агресії проти України», — прочитав кремлівську шпаргалку речник незаконних збройних формувань ОРДО.

Певна річ, цю примітивну, проте дуже потрібну московським кураторам маячню в ефірі одного з російських телеканалів відразу повторив лідер ОРДО Денис Пушилін. Її підхопили й інші пропагандисти РФ.