Як свідчить практика останніх місяців, західні девелопери та будівельні компанії дедалі частіше цікавляться інвестуванням коштів у розвиток в Україні мереж рітейлу — будівництва невеликих торговельних площ  до 200 кв. м. Також виникають пропозиції щодо зведення і великих центрів площею до 1000 кв. м.  

Відомо, що покупець завжди має бажання купити дешевше, а продавець — продати дорожче. Ця стара як світ істина сьогодні набирає особливого звучання на ринку житлової нерухомості. Втім, 2012 рік також, як і рік минулий, буде суцільним «балом» покупця: саме від його примх і побажань  залежатиме цінова політика на цьому стагнуючому вже четвертий рік поспіль ринку.

Втішають також і експерти, які залишаються практично одностайними — подорожчання житла цього року практично не відбуватиметься. Чимало аналітиків взагалі прогнозують  падіння вартості нерухомості.

Мабуть, найскладніше чекати або наздоганяти. А сьогодні виходить так, що ніби слід перечекати, поки світова економічна криза утрясеться, а з іншого боку маємо бігти, щоб після її завершення не залишитися біля підніжжя гори. І що? Та біжимо! Економіка держави щокварталу ніби росою вмивається.  

Що зробити для того, аби транзитери не обходили стороною вітчизняні морські порти, — проблема над якою влада ламає голову не перший рік. Один з найефективніших засобів — прийнятні ставки на навантажувально-розвантажувальні роботи. Цього року Міністерство інфраструктури знову схвалило наказ «Про розміри знижок до граничних акордних ставок плати за виконання навантажувально-розвантажувальних робіт з транзитними вантажами в портах України на 2012 рік». Документ наприкінці грудня підписав віце-прем’єр-міністр , міністр інфраструктури Борис Колесніков і  зареєструвало Міністерство юстиції.

Колись ця земля була рівнинною. Вкривали її густі трави, дрімучі праліси. Та з часом задзвеніли сокири, запалали багаття.
 «Знищення лісу на схилах, внаслідок чого втрачається скріплення під∂рунтового шару корінням дерев, — писав журнал «Русский вестник» 1892 р., — призвело до того, що поля на схилах під дією води перетворилися на розриті площі. Це спостерігається, наприклад, на лівому березі річки Норинь, вище міста Овруча. Поля, що розкинулися на 30 верст від селища Веледників до міста, зруйновані ровами завглибшки до 49 сажнів і вже, можливо, не одна тисяча гектарів орного клину зайнята ними…».

У минулому році Укрзалізниця кілька разів відкликала свій вантажний рухомий склад з країн СНД для здійснення внутрішніх перевезень. Ось і в грудні вона змушена була обмежити навантаження в напрямку Росії та інших країн СНД через постійні затримки з поверненням українських вагонів. Це і не дивно, адже на той час за кордоном перебували 4143 критих вагони,  тобто понад 55% загального парку цього виду рухомого складу.

Вітроенергетика — річ не нова ані для світу, ані для України. Спеціалісти виділяють три етапи становлення альтернативної енергетики в нашій країні. Перший пов’язаний із борошномеленням. Чи не в кожному селі століттями стояли вітряки, енергію яких використовували для своїх потреб селяни. Другий етап відносять до 30-х років минулого століття, часу розробок Юрія Васильовича Кондратюка. Саме тоді в Балаклаві встановлено діючий експериментальний вітроагрегат потужністю 100 кіловат, який створив Ю. Кондратюк.

З 1 січня 2012 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» від 04.11.2011 року № 4014-VI.  Відповідно до Закону ведення малого бізнесу за спрощеною системою зазнає певних змін, насамперед відбудеться поділ на групи платників єдиного податку.

Про це заявила журналістам перший заступник Глави Адміністрації Президента — Представник Президента в Кабінеті Міністрів Ірина Акімова. І, за її словами, в найближчій перспективі Віктор Янукович ініціюватиме внесення відповідних змін.
Окремо посадовець додала, що цей документ важко назвати бюджетом розвитку, оскільки саме видатки на розвиток, передусім на якісні інвестиційні проекти, передбачено в недостатній кількості.

Нині триває дискусія щодо проекту закону «Про ринок земель». Однак  відбувається вона трохи відсторонено, без аналізу напрацювань, які вже є на державному рівні. Приміром, у Державній програмі розвитку внутрішнього виробництва, затвердженій урядом  12 вересня цього року, задекларовано низку конкретних завдань щодо подальшого розвитку АПК і раціонального використання та підвищення родючості земель.