«Урядовий кур’єр» опублікував не один десяток матеріалів про якість харчів, які продаються у вітчизняній торговельній мережі. Звісно, всі вони грунтувались на дослідженнях компетентних громадських і державних організацій. Висновки невтішні, — якість більшості продуктів далеко не найкраща, тож альтернативу їм може скласти органічна їжа. Останнім часом в Україні з’явилося чимало магазинів, де продають такі продукти. Тож ми вирішили завітати у ті, що спеціалізуються на органіці, й дослідити, чи справді «чисті» продукти продаються в українських магазинах. А також з’ясувати, як звичайному покупцеві відрізнити органіку від замаскованої під неї продукції. 

Вдень їх найчастіше можна побачити біля смітників. Як правило, з байдужим виглядом порпаються в бачках, сподіваючись палицею (чи й руками) виловити бодай дещицю з якихось речей. А поталанить — щось більш значуще і цінне.

А надвечір і вночі шукають якомога тепліші місця, особливо осінньо-зимової пори: у під’їздах (якщо двері не на кодовому замку), біля теплотрас, а пощастить — то десь на вокзалі.

Вони, офіційно кажучи, — безпритульні. А в побуті яких тільки «імен» не почуєш: бомжі, волоцюги, старці, злодюжки… Але всі — живі люди, які однаково хочуть тепла, затишку, одягу, їжі. У кожного своя біографія, своя дорога до жебрацтва, свої на це причини й обставини. Чи може суспільство дати їм допомогу, запропонувати рятівний круг? 

Колектив ще номінально діючого в Житомирі державного підприємства «Науково-дослідний інститут радіосистем» нещодавно провів попереджувальну акцію голодування. Причина відчайдушного кроку — близько 2,5 млн грн зарплатного боргу. Для установи, де нині зайнято 22 особи, це астрономічна сума, надій на отримання якої щодень усе менше. 

На вулиці падає пухнастий сніг, дедалі частіше в розмовах обговорюється тема наближення Новорічних та Різдвяних свят. «Урядовий кур’єр» розповість читачам про те, як можна екологічно й красиво прикрасити своє житло, щоб і зелені красуні не постраждали, і свято відчувалося.
Саме такий підхід до декорування приміщення нині найактуальніший у Європі. З’ясуємо, чи прикрашатимуть міський транспорт до свят, щоб порадувати городян. Не забудемо і про святковий стіл зі смачними та корисними стравами. Для цього дослідимо ціни на продукти харчування й дамо поради: коли, що і де — на базарі чи в супермаркеті — варто купувати, щоб не переплатити. І, звісно, не забудемо про подарунки. Неочікуваною та пізнавальною для багатьох буде інформація стосовно того, що саме ми хочемо знайти під ялинкою, а також що плануємо дарувати рідним та близьким. Як показало дослідження, бажання та реальність трохи відрізняються. 

Щорічно в Україні реєструється понад 100 тисяч звернень від жінок, які зазнали насильства в сім’ях. Торік воно становило близько 90% з 126 514 таких випадків. Проте, за оцінками експертів, реальна цифра більша як мінімум у 4 рази. Адже не кожна жінка йде до відповідних структур зі своєю бідою. Здавна усталений вислів «Б’є, бо любить» досі деякі жінки сприймають як норму в сімейних стосунках. Інші панічно бояться чоловіків-тиранів чи не знають, кому поскаржитись.

Тож представники державних відомств, задіяних у розв’язанні проблеми насильства щодо жінок, спільно з громадськими організаціями об’єдналися в рамках ініціативи «Свобода від насильства: діємо разом!».  Ці питання вони обговорили у столиці в Українському домі.

Восени цього року (публікація «УК» від 30 жовтня  «Не вступиш до ОСББ – не забереш дружину з пологового будинку») «Урядовий кур’єр» посприяв розгляду колективної скарги жителів Красного Луча на Луганщині на незаконні підстави створення та функціонування в цьому місті об’єднання співвласників багатоквартирних будинків «Житлово-експлуатаційне об’єднання». Спільними зусиллями представників Мінрегіону, управління ЖКГ області та прокуратури було роз’яснено, що такий «монстр» (який об’єднав 44 будинки, не пов’язані ані загальною прибудинковою територією, ані комунікаціями) одноосібно функціонувати не може й не повинен автоматично ретранслювати тарифи міського комунального господарства на розмір грошових внесків членів ОСББ. 

Престижна та добре оплачувана робота — те, до чого прагне будь-яка людина працездатного віку. Але знайти її стає дедалі складніше. І проблеми тут мають як розвинені держави, так  і ті, що розвиваються, зокрема Україна.

З цього приводу фахівці Світового банку провели дослідження, яке виявило, що нині у світі налічується близько 200 мільйонів безробітних. Левову частку серед них становить молодь. 1,6 млрд людей є найманими працівниками, а 1,5 млрд — працюють у сільському господарстві або є самозайнятими. І все ж таки 10 млн людей щороку мігрують до країн Африки у пошуках роботи. Фахівці наголосили: у найближчі 15 років слід створити понад 600 млн робочих місць, щоб зберегти зайнятість населення хоча б на нинішньому рівні. 

З 16 вересня 2012 року в Україні діє Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів» № 3778-VI, ухвалений парламентом 22 вересня минулого року. За цей час стали очевидними ті його недоліки, на які вказували експерти ще під час обговорення законопроекту. Зрештою, можна констатувати, що автори цього доволі «сирого» закону заборонили ледь не будь-яку суспільно корисну діяльність виробників тютюну.  

Вам відомо, що таке фуркало? А калатало? Чи бачили колись, окрім як у мультиках, справжнього солом’яного бичка, виплетеного з льону дідуся-лісовичка або пухнастого їжака, зробленого зі звичайної трави? Усе це не герої анімаційних стрічок, а звичайнісінькі іграшки, що не поступаються смисловим навантаженням ані заокеанській ляльці Барбі, ані плюшевим ведмедикам радянської доби.      

Затерта до дірок фраза — «Всі ми родом із дитинства» у Державному музеї іграшок набуває напрочуд дивної реалістичності, починає вигравати такими яскравими барвами, про які в урбаністичному суспільстві більшість людей стала геть забувати. Тут до тебе повертаються давно забуті, на превеликий жаль, відчуття безтурботності, дитячої безпосередності й упевненості у світлому завтра.

«У мене колись була така сама машинка з червоними вогниками, — ділиться теплими дитячими спогадами наш фотокор. — Не уявляю, де б іще зміг доторкнутися до того, що давно кануло у спогади. Дитинство справді минуло, але ж воно ось, поряд!» 

Відразу після надзвичайної події міська влада пообіцяла потерпілим з вулиці Слинька, 2-б, що вони зможуть заселитися у свої квартири наприкінці грудня. Однак відновлювальні роботи будівельники вели ударними темпами й завершили їх на місяць раніше. Тож тепер жителі постраждалої від вибуху багатоповерхівки з радістю повертаються до своїх осель, і більшість із них навіть збираються зустріти Новий рік у рідних стінах.  
— Тепло є, вода теж, і ремонтом ми цілком задоволені, — каже Олена з дев’ятого поверху і запрошує до своєї квартири побачити все на власні очі.